З Вінниці – по Європі

  • Подобається1Не подобається
  • 12 Жовтня 2011, 09:00


Переконався на собі, що подорож справді захоплює, бо побачене на власні очі не йде в ніяке порівняння з побаченим на екрані телевізора. І найголовніше, що в такій ситуації зацікавлює – це спілкування з людьми різних країн, тим більше, що їх менталітет, культура, умови життя, праці та відпочинку суттєво відрізняються від наших. Особливо це відчув у Франції та Швейцарії, де розміщені не лише Європейські, а й світові інституції. Саме тут відчуваєш неповторну свободу особистості, можливість жити й творити, сповна реалізувати свої задатки й прагнення.

Останні кілометри по Німеччині нас супроводжувало тепле сонце, а при в’їзді до Франції – короткий рясний дощ. Обабіч дороги почали з’являтися чудові озера з величними білосніжними яхтами. Недільний день доходив до надвечір’я, тож вирішили скористатися моментом, щоб у пригороді Страсбурга, ще до поселення в готель, відвідати супермаркет «Ашан». Яким же було наше здивування, коли виявилось, що такі заклади торгівлі у неділю не працюють.

Тільки продуктові магазини, кафе та ресторани. Це тому, що французи в цей день займаються сім’єю, дітьми, ходять в гості чи на природу, відвідують храми та музеї.

Правда, саме в цій вільній країні побачили велике засилля арабів та інших вихідців з Африки, з якими у місцевої влади виникають час від часу свої проблеми.

Поселившись в готелі під незвичайною назвою «Етап», подібні, до речі, можна зустріти в багатьох країнах, всі почали готуватися до найважливішого завтрашнього дня – офіційної презентації Вінницької області в приміщенні Ради Європи. Але оскільки ця церемонія мала відбуватися о 17-й годині, то ми отримали чудову можливість відвідати основні установи Євросоюзу.

До головної будівлі (на знімку), де розміщені парламент та уряд ЄС, потрапили досить швидко – кожному при перегляді паспорта було через півхвилини видано бейджик, з яким подорожували по залах Ради Європи у супроводі провожатого з числа працюючих тут наших колег із прес-служби.

Оскільки про саму офіційну презентацію нашої області я вже інформував тебе, шановний читачу, тож поділюся стисло враженнями від побаченого в країні.

Рада Європи – одна з найстарших в Європі міжнародних політичних організацій, головною метою якої є побудова єдиної Європи, основуючись на принципах свободи, демократії, захисту прав людини і верховенства права. Європейський парламент було створено в 1957 році, який з 1979-го вибирається населенням країн-членів ЄС. Він є одним із семи інституцій Євросоюзу і має три дуже важливих завдання: контроль Європейської комісії, законодавство і бюджетування.

Кабінет міністрів, тобто уряд, є керівним органом.

Він складається з міністрів закордонних справ усіх країнчленів і збирається на сесії один чи два рази на рік. Країни-голови Комітету міністрів змінюються кожних півроку.
Щотижнево проводяться засідання Комітету на рівні послів.

Ми мали змогу вільно ходити по всьому приміщенню Ради Європи, фотографуватися в найголовніших залах, де проходять засідання вже названих інституцій, а також там, де засідають комітети й проводяться прес-конференції (на знімку).

Цікавою виявилася і зустріч з Даніелем Холтгеном, директором комунікації Ради Європи.

Вдалося нам побувати і в Європейському суді з прав людини, де мали розмову з юристом Секретаріату Павлом Пушкарем. Цікаво було дізнатися, що Страсбурзький суд часто називають «сумлінням» Європи. До нього апелюють, коли національні судові інстанції безсилі захистити права громадян. В даний час на розгляді в суді знаходяться 150 тис. справ.
Найбільше скарг надійшло з Росії, Туреччини, Румунії, Італії та України.

До речі, вже на самій презентації нашої області, мав змогу поспілкуватися з нашими земляками-бершадцями – Мариною Ставнійчук, Сергієм Татусяком, Віталієм Кузьмишиним, Іваном Андрієвським. Повною несподіванкою стала зустріч з бершадчанкою Наталією Мірошник, яка вже 13 років працює в Європейському суді.

Запам’яталися у Франції яскраві вивіски, рекламні вітрини. На дорогах немає заторів, автомобілі в основному середнього класу, зовсім не бачив величних «джипів», якими люблять хизуватися у нас.

Багато велосипедистів, зелених насаджень, квітникових композиційних клумб. Вразили штучні канали з водою, біля яких відпочивають люди.

Франція – це країна, де можна насолоджуватися красивим життям, природою, архітектурними пам’ятниками, найкращими винами і доброю кухнею. Французи привітні і завжди готові до спілкування, в тому числі й на англійській мові. На жаль, ми своїми знаннями мов похвалитися не могли, за винятком декількох колег, хоч особливого дискомфорту не відчували.
Адже поряд чимало туристів з багатьох країн, і мова жестів вже давно стала інтернаціональною.

Наступного дня ми продовжили подорож дорогами Франції і вже через години три непомітно потрапили до Швейцарії. Оскільки головні заходи з презентації Вінниччини мали відбуватися надвечір у столиці країни Берні, то нам, журналістам, організували працівники українського посольства ще й поїздку до Женеви, де розміщене Європейське відділення багатьох інституцій ООН. Знову серйозний догляд лише при вході в оонівське приміщення, швидка видача нових бейджиків з написом «Преса» і призвіщем та ім’ям. А потім – вільне пересування по всій території і приміщеннях. Допомагала нам в цьому наша співвітчизниця і колега, яку, до речі, вже вдруге обрали своїм головою члени асоціації журналістів, які тут акредитовані. Правда, коли я запитав її про зв’язок з нашою вітчизняною спілкою журналістів, то почув у відповідь, що він відсутній повністю й до неї на контакт від спілки ніхто не виходив. Знайомилися ми і з умовами праці акредитованих тут журналістів, навіть пообідали в оонівській їдальні, де на вибір пропонується до десятка кухонь різних груп народів.

Тут зачаровують зелені краєвиди і, звичайно, славнозвісне Женевське озеро, поверх якого проглядаються вершини гір. Женева, як і весь цей кантон, є франкомовним, а от Берн – вже німецькомовним. Ці мови є офіційними, поряд з італійською та ретороманською. І ніяких проблем, тим більше сутичок, через використання іншої мови тут немає.

Швейцарці вважають, що головне не те, якого мовою ти говориш, а що ти робиш для суспільства, для сім’ї, щоб вони були забезпечені й жили в комфортних умовах.

Швейцарія складається з 23 кантонів, які поділяються на громади. У кожному кантоні своя конституція, свій уряд, парламент, свій суд, свої закони, що, природно, не повинні суперечити федеральним. Для прикладу, в кожному кантоні – та навіть у кожній громаді – своя поліція і право самостійно визначати розмір податків. Чотири рази на рік тут проходять референдуми по найбільш хвилюючих людей проблемах, і їх волевиявлення є визначальним. Так, нещодавно, після референдуму, було прийнято рішення про заборону в країні будівництва мусульманських мечетей, хоч це ніби й суперечить правам людини.

150 кілометрів на північ від Женеви – і ми вже в Берні.

Презентація нашої області знову була призначена надвечір і проходила у величній залі органної музики.

Після виступу Сергія Татусяка присутні дипломати зацікавилися Вінниччиною, про що сказав у своїй промові й посол України в Швейцарії Ігор Дір. Та особливо всі «загорілися» нашим краєм, коли переглянули чудову концертну програму – запальні національні пісні й танці, а також виконання класичних творів нікого не залишили байдужими.

Продовжилося спілкування всіх і опісля в розміщеному поруч невеликому двоповерховому приміщенні посольства України, де було організовано прийом гостей на честь презентації Вінниччини.

Він проходив як у кімнатах, так і на подвір’ї. Ми також мали можливість ще раз, як і в Страсбурзі, поспілкуватися з членами нашої офіційної делегації, гостями.

Вже покидаючи цей захід, вперше побачив тут два поліцейських, які через пізній час і багатолюдність в посольстві «стояли на варті» – посміхалися і фотографувалися з кожним бажаючим.

Саме тут познайомився з мером Берна, який приїхав на презентацію… велосипедом.

Вранці ми зустрічалися зі своїми колегами в одному з медіа-центрів, який видає більше десятка різних газет, володіє багатьма теле- і радіоканалами. Їх умови праці, апаратура, як і оплата праці, справді викликають заздрість.

А опівдні другого дня наші вінницькі артисти, як і вся делегація, були учасниками чудового дійства на центральній площі Берна, на яке зібралися тисячі відвідувачів. А українські стяги – великі й маленькі – майоріли повсюдно в натовпі, привертаючи увагу до України, до українців.

Це справді незабутнє видовище, і саме тут відчув справжню гордість за свою приналежність до великого європейського народу.

Дивувався, як тут вміють відпочивати, і які високі тут соціальні стандарти. Людей найбільше турбує добре оплачувана робота, сім’я, діти, освіта, охорона здоров’я і навколишнього середовища, можливість гарно відпочити, для себе і дітей зробити кар’єру. І подумалося – це ж і є той самий соціалізм насправді, який ми в себе будували багато років і так й не побудували. А як багато нам ще треба років і зусиль, щоб досягти швейцарського рівня.

Можливо тому вищесказане, плюс стабільність в усьому, так вабить сюди численних туристів і бажаючих тут проживати, а фінансові магнати світу довіряють свої кошти саме банкам цієї країни.

Вулиці багатолюдні більше у вихідні, тут все доглянуто і пов’язане з старовиною (на знімку), а з фонтанів можна пити воду. Недалеко від міста можна побачити «культурні» випаси для худоби, яка дає екологічно чисті продукти. Правда, ціна на них дуже висока.

Автомобілями користуються економними, дуже багато водіїв-жінок. Тут не прийнято хизуватися розкішшю. І вже вдома, при перетині кордону на митниці «Шагіні», знову побачив розкішні «джипи» наших митників та інших чиновників, які Європа собі рідко дозволяє.

Невже справді ми не навчимося жити і працювати по-європейськи?

Павло БАЙДАЛЮК


Дивіться також в розділі  Цікаво
» 17.06.2018 Амброзія полинолиста – однорічна яра рослина, що схожа на коноплю, за розміром і формою нагадує полин гіркий (звідки і назва – полинолиста). За сприятливих умов стебло рослини досягає висоти 22,5 метра, а коріння заглиблюється до 4 м. Стебло і...
» 02.04.2018 Сьогодні розповім про тополю. Відомо близько 150 видів тополь. Із них в Україні – 11. Найпоширеніші в нас – тополя тремтяча або осика, чорна або осокір, пірамідальна або колоновидна. Цю тополю ще називають італійською. Виростає у висоту до 40 метрів.
» 01.04.2018 Подорожчання передплати на друковані періодичні видання з 1 липня цього року, схоже, все-таки відбудеться. Національний оператор поштового зв’язку «Укрпошта» (читай – монополіст у сфері організації передплати на газети і журнали) підвищує розцінки...
» 01.04.2018 на ринку та в магазинах м. Бершаді станом на 27 березня 2018 р. (грн. за кг, літр)
» 01.04.2018 Царський посуд і ціпок від письменника
» 01.04.2018 Як Василь Гордійович вибився у люди
» 16.03.2018 Кількість населення у районах і містах області
» 03.03.2018 Лелека щастя принесе
» 12.02.2018 Водії! готуйте кошти на нові аптечки
» 29.01.2018 Замітки з історії Бершаді
Всі статті розділу Цікаво »
Цікаві фото
4 фото   
<b>Сонячне свято в Серединці</b><br />Цьогоріч традиційне свято – День села – було незвичним, адже відзначалося 65-річчя незабутнього Василя Думанського…
3 фото   
<b>Міжнародний інвестиційний форум «Вінниччина — бізнес в центрі України»</b><br />17 червня 2011 року в обласному центрі відбувся інвестиційний форум «Вінниччина &mdash; бізнес в центрі України»...
5 фото   
<b>День Святого Валентина</b><br />
6 фото   
<b>Еко-музичний благодійний фестиваль «SKYLINE»</b><br />15 та 16 липня острів Анталька с. Флорино перетворився на зону стильної музики і відпочинку під відкритим небом. Адже...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Кошаринці
Дармобитюк Андрій Григорович (1926) 1926 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий.

З історії Бершаді
Прославив земляків подвигом П. І. Миколаєнко. В одному з жорстоких боїв він, командир роти 134-го танкового полку, особисто знищив кілька танків противника, забезпечивши виконання бойового завдання. За цей подвиг йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його ім'ям названо одну з вулиць. Читати далі »



Останні новини

З Вінниці – по Європі - Все цікаве про Бершадь і не тільки - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
  • Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    21.08.2019(097) 935-72-87
  • Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    03.05.2019(099) 605-35-15
  • Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    14.03.2019(096) 857-99-62
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
Всі оголошення Розмістити оголошення