Наболіле...

  • Подобається0Не подобається
  • 7 Травня 2016, 16:37

Скоро ми будемо відзначати свято перемоги над фашизмом. Можливо, для когось це і свято, але для нашої родини – гіркий спомин, адже жоден із наших солдатів не повернувся додому. У рідне село із фронтів війни не повернулися 394 чоловіки (їхні імена навічно вкарбовані у Дошку пам’яті). Батько загинув у свої 29. Я залишилася напівсиротою. Як і всім моїм ровесникам, довелося пережити голод, холод, біду.

У важкі післявоєнні 1946-47 роки їли лободу, кропиву, жолуді. З колгоспних кагатів добували із померзлої картоплі синій крохмаль. До нього додавали перетерті жолуді та ласували млинцями. Після косарки збирали колосся у пошиті з рушників торбини. Та не всім це вдавалося, адже нас, мов коршун, на коні наздоганяв об’їждчик. Він різав наші торбинки, а зерно викидав, мовляв, нехай воно краще зогниє, а ви здохніть із голоду.

Досі пам’ятаю, як у наших сусідів під час окупації стояла німецька польова кухня, а у нас на постої було два німці.

Один одружений (показував фото дружини та двох дітей), інший – холостяк. Ці два німці приносили мені, дитині свого ворога, з кухні шоколад, печиво, м’ясні галети… А свій, односельчанин, різав торбини з колосками.

Біль втрати рідних із часом затуплюється. Проте ніяк не можу змиритися з тим, що бачу сьогодні. За моїми спостереженнями, на параді до Дня Перемоги в першій шерензі (і так має бути) йдуть ветерани.

Але які? Червонощокі чоловіки, кітелі обвішані від грудей донизу різними видами орденів та медалей, а жінки – з макіяжем, фарбованим волоссям, молоді обличчя… А де справжні ветерани? Минулого року серед того натовпу помітила тільки одного дідуся з паличкою, який ледве йшов, у простесенькому костюмі, зморщений, худий, спрацьований, битий горем. Ось це ветеран! Перед таким, справж нім, я би стала на коліна і поцілувала б його руки.

Оті червонощокі «ветерани» молодші за нас, дітей війни (яким уже під 80 років), а наймолодші ветерани мають по 90 і більше. Звідки ж беруться сьогоднішні ці так звані «ветерани»? Адже ті, які воювали і відвойовували, вимерли або ж вимирають. Звідки такий цинізм та насмішка?

Боляче за тих, хто загинув.

Боляче за нас, дітей війни. Адже ми не мали дитинства, гарної юності, а тепер ще й жебракуємо на старості. Ніби і маємо статус «дітей війни», але що з того? Пільги скасовують, пенсії мізерні. Невже ми непотріб чи баласт, якого хоче влада позбутися? На нашій праці ви нажили свої статки, на наших полях ви стали повноправними господарями (згідно з прийнятими вами для себе законами), витягуєте всі соки з надр, полів, лісів, рік. Будуєте собі царські палаци, дітей навчаєте за кордоном, зневажаєте простий народ. А поділіться своїми мільярдами з нами, тими, хто їв кропиву і жолуді, додайте до наших пенсій, щоб ми могли спокійно вмерти… У школі нам розказували про мільйонерів у Америці.

Але ж звідки у нас в Україні їх стільки наплодилося, коли народ зубожіє, бідує, заледве зводить кінці з кінцями? Куди ми йдемо, в яку Європу?

Сьогодні від переможених у війні нашими батьками чекаємо подачки чи гуманітарки. Соромно за державу, яка сьогодні вертає нас у кріпацтво всеможливими податками.

Не боюся сказати, що влади у нас немає і порядку також. Сподіваюся, що ті покоління, які прийдуть нам на зміну, зможуть вибороти для себе і для нащадків право бути людьми та господарями у рідній країні.

Настасія ЖУРАВСЬКА, с. Яланець – м. Трускавець.


Дивіться також в розділі  Спогади
» 02.04.2018 За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння українському народу, виявлені під час Революції Гідності, Указом Президента України №890/2014 від 21 листопада...
» 02.04.2018 Уривок зі спогадів «З ярмарку»
» 01.04.2018 Кілька днів по центральній ґрунтовій дорозі, яка пролягала через село, стрімко просувались фашистські війська: автомобілі, танки, артилерія. Вояки йшли повз хату мого дідуся Миколи. Тож в один із звичайних днів сорок четвертого року, коли вже...
» 30.12.2017 Люди старшого покоління добре пам’ятають значки, марки, листівки і плакати з символікою VI Всесвітнього фестивалю молоді і студентів, що проходив з 28 липня до 11 серпня 1957 року в Москві. На нього приїхали тисячі юнаків і дівчат із 131 країни...
» 11.12.2017 8 грудня 2015 р. в АТО загинув Юрій Тарасенко
» 27.10.2017 Добрі справи і гарний слід
» 16.09.2017 Поетичний заповіт Миколи Хараїма
» 04.02.2017 Пам’яті друга
» 17.12.2016 Оніщенко Віктор Васильович
» 10.12.2016 Дороги майора Дігтяра
Всі статті розділу Спогади »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Чи стане цей мітинг уроком?</b><br />Якщо п’ятниця, 13-е число червня, зранку для медиків була святковою, адже у першій половині дня проводилися...
5 фото   
<b>Дитячий крок - найближче до зірок!</b><br />Відбувся фінал Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу "Крок до зірок". Випробування на артистизм,...
5 фото   
<b>20 грудня - День міліції</b><br />Слідче відділення – один із найважливіших підрозділів, який очолює перший заступник начальника райвідділу, начальник...
2 фото   
<b>Фестиваль «На Гозері»</b><br />Перший етнофестиваль «На Гозері» відбувся 9 вересня в селі Бондурівці Чечельницького району. Було...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Сумівка
Сторожук Степан Юхимович (1923) 1923 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.07.41.

З історії Бершаді
Поряд з досягненнями в економіці відчутні зміни відбувалися в культурному житті. З перших днів після визволення почала виходити районна газета «Соціалістичний шлях» (з 1963 року — «Вогні комунізму»). Відкрилося педагогічне училище, в якому з числа молоді, що мала семирічну освіту, готували учителів початкових класів. У цьому закладі більш як 20 кваліфікованих викладачів навчали понад 300... Читати далі »



Останні новини

Наболіле... - Спогади - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
  • Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    21.08.2019(097) 935-72-87
  • Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    03.05.2019(099) 605-35-15
  • Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    14.03.2019(096) 857-99-62
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
Всі оголошення Розмістити оголошення