Слово і пісня Бершадського краю

– В честь пам’яті Родіона Скалецького, – розповідає провідний бібліотекар читального залу районної бібліотеки Н.А. Сидоренко, – ми вирішили прозвітувати перед гостями, земляками про наше духовне надбання – пісенне й літературне, яке представлене в творах, віршах, прозі, есе, мініатюрах. І щоб люди побачили фотографії наших літераторів і самодіяльних композиторів та їхні твори.
Матеріали стенду згруповані в два розділи: «Письменникиземляки про рідний край» та «Композитори нашого краю».
Розповідь про самобутніх літераторів та митців Бершадщини Ніна Андріївна розпочала з поетеси Наталки Іванівни Поклад, лауреата премій ім. Маланюка, Коцюбинського, «Благовіст», автора збірок «Акценти», «День сповіді», «Обереги надій» та багатьох інших. У неї прекрасні ліричні, громадянські вірші. До речі, Наталка Поклад теж, як і Р.А. Скалецький, залишила запис весілля в Маньківці зі слів матері.
Пишається Бершадщина й поетом-публіцистом М.М.
Студецьким (на жаль, нині покійний). Микола Миколайович родом з Флорино, є в нього вірш і про Бершадь, де він пише про неї: «Моя кохана Бершадь, красунечко моя».
Перу нашого талановитого земляка належать, зокрема, поетичні збірки «Під чужим небом», «Печальний спів», повісті «Життя», «Макарчукове поле», ряд інших творів.
А хто не знає поета, прозаїка, сільського філософа Василя Михайловича Думанського з Серединки? Важка недуга прикувала його до ліжка, але в нього було Слово… Коли читаєш вірші Думанського, то відчуваєш – вони такі ліричні, щемливі. Так само мініатюри, есе. Його маленька проза, поезії вчать милосердю й доброті, спонукають задуматися над сенсом життя.
Складна доля й в автора поетичної збірки «Благодатна злива», члена Національної спілки журналістів України Василя Мойсейовича Корнелюка з Баланівки, фотографія якого теж є на стенді.
До когорти літераторів нашого краю належить і поет-лірик з Джулинки Михайло Григорович Джулинський (Тхорук), якого, на жаль, вже немає серед живих. Він автор збірок віршів «Вибрані поезії», «Не кінчайся, життя».
Чимало бершадців проторували свою стежку в науці, разом з тим, як люди творчі, знайшли себе ще й в літературі. Серед таких вчений, журналіст, педагог, критик, професор Львівського університету, автор багатьох наукових праць Михайло Федорович Нечиталюк з Усті. Вміє писати лірику і сатиру виходець з Бершаді кандидат технічних наук, лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського Володимир Андрійович Красіленко, автор збірок «Веселе пекло», «Зимовий марафон», «Не наступайте на граблі». Поруч на стенді фотографія Василя Кириловича Троянського, уродженця Джулинки.
Він академік, філософ, професор, автор 123 наукових праць, 11 запатентованих винаходів, а також більше 30 художніх творів. Отаких людей народжує бершадська земля!
На мистецькому святі була присутня поетеса Марія Сергіївна Ясакова (Рудик), яка родом з Михайлівки, нині працює в Тульчині. Їй дуже приємно було бачити своє фото на стенді. Є в неї кілька збірок («Камертон душі», «Веселкова»), у співавторстві з Ольгою Янушкевич вона створила понад сто пісень.
Що цікаво: наша районка, обласні газети стали, напевно, школою загартування публіцистів. Принаймні, багато учителів-літераторів починали саме з «Бершадського краю», де їх вперше пізнали читачі. Педагоги Руслана Вікторівна Руденко, Лариса Анатоліївна Заміхора вже зробили впевнений крок на поетичній ниві, їх вірші регулярно друкуються в пресі, а Марія Григорівна Титарчук видала свою першу збірку «Роси натхнення». Педагоги за фахом і Катерина Іванівна Андроник (збірка «Калина над Бугом») та заслужений журналіст України, автор кількох книг публіцистики, гумору, сатири і на теми краєзнавства, Федір Харитонович Шевчук.
На стенді вміщено фотографію ще одного журналіста, редактора міської газети «Гайворонський кур’єр», крає - знавця, автора книг «Тирлівка – моє рідне село на Поділлі», «Місто над Бугом» та інших видань Олексія Андрійовича Павличука з Тирлівки.
– А буває ще й так, – продовжує розповідь Н.А. Сидоренко, –сидить в людині мистецький дар дуже глибоко, а потім зануртує і дає якийсь поштовх, і народжуються твори. Так сталося з А.І. Мельником і А.Г. Гарником з Бершаді.
Дійсно, Анатолій Іванович все життя пропрацював будівельником, не писав, не друкувався. А потім зацікавив його свій родовід, родовід народу, і на сьогодні маємо його книжки «Дванадцяте покоління», «Загублене щастя», «Не обминеш своєї долі», «Козацький «Вавілон».
Поета-сатирика Анатолія Григоровича Гарника бершадці знають по збірках «Взяв би я бандуру», «Такі ось наші пироги», «Чого бідуємо, бо», «Одіссея душі», «Крізь теренцвіт».
В творчому доробку поетеси з Михайлівки Лідії Іванівни Зарічанської – музичнопоетичні збірки «Україно, мій Подільський краю» та «На крилах пісень». Поетеса Тетяна Наркисівна Кучанська з Бершаді не так давно видала збірку «Мелодія дощу».
Серед відомих бершадців, чиє життя тісно пов’язане з музикою, провідне місце займає Р. А. Скалецький з Михайлівки, в пісенному ужинку якого майже 600 творів.
Бершадщина має ще одного композитора – Василя Олександровича Якимишина з Війтівки, автора збірок пісень «Як не любити…», «В серпанку давнини».
Вражає пісенна скарбниця й самодіяльного композитора і поета Василя Лазаровича Малаховецького з Джулинки, який написав музику до більше чотирьох з половиною сотень художніх творів, 40 – на власні вірші. Свою стежину до музики прокладає і самодіяльний композитор, художній керівник Сумівського будинку культури Сергій Іванович Дронь. Відомі його «Пісня про село», «Калина», «Пісня про маму». Частина пісень С.І. Дроня увійшла до збірки «Надбужанський спів».
Звісно, на стенді були представлені далеко не всі літератори та митці нашого краю. Їх набагато більше. Таланти є й в інших сферах.
Василь ВЕРБЕЦЬКИЙ.