
На жаль, лише нинішнього року творчий доробок Анатолія Дем’яновича оформився окремою книгою, що незабаром дійде до читачів. Та є щось символічне в тому, що сигнальний примірник з’явився у дні, коли газета «Бершадський край» відзначає 90-річчя. Саме в районній газеті кілька десятиліть тому були надруковані його перші вірші, тут він розпочинав свій творчий шлях – був скромним літпрацівником, згодом відповідальним секретарем, а потім його шлях проліг у редакцію обласної «Вінницької правди» («Вінниччини»), де понад чверть століття трудився власним кореспондентом. Яку б посаду в журналістиці не займав, завжди звертався до поетичного слова і живопису, бо ж наділив Бог його ще й талантом художника.
Ми щиро вітаємо Анатолія Дем’яновича з виходом книги і зичимо на цьому не зупинятися, бо талант – поняття невичерпне. І хай вистачить для цього здоров’я і наснаги. А на цій сторінці вміщуємо його вірш, присвячений незабутньому відповідальному секретареві редакції Люксиму Сорокіну.
До речі, днями побачила світ книга Василя і Надії Джуранів «Назарій», присвячена пам’яті незабутнього співака Н. Яремчука. Перша пісня у його виконанні – саме на слова Анатолія Фартушняка.
У книзі буковинських журналістів уміщено знімок, на якому зображені молоді ще Павло Дворський, Анатолій Фартушняк і Назарій Яремчук… І це теж один із найпам’ятніших акордів життя.