Кохання...

А що таке кохання?

Мабуть кожен з нас, хоч раз в житті, замислювався над цим питанням. І кожен знаходив на одне і те питання, різні відповіді. Одні стверджують що кохання не існує відносини людей вважаючи «просто звичкою», інші впевнено стверджують що: « кохання це є найкраще почуття, яке захоплює усю планету!»

І як після таких слів можна говорити про те що його немає?! А якщо воно ще до вас не прийшло, ви ще не зустріли ту людину якій ви готові віддати все життя? Адже кохання не приходить по замовленню, чи не так?

Кохання…

Під цим словом кожен з нас находить своє продовження: прекрасне чи болюче, солодке чи гірке , але воно є. Як добро і зло, без зла ми не знали б, що таке добре. Так і в коханні, неможливо щоб усе було гладко, адже однотонність відносин убиває відчуття. Дрібні суперечки яких могло б і не бути, хвилини образ котрі нікому непотрібні, болючі слова за які ти потім шкодуєш. На перший погляд, цих речей так просто уникнути, але тут починається з’являтись «гордість», яка з коханні несумісні. Можна ще знайти безліч дрібниць, які можуть призвести до колосальних наслідків. І все-таки без цього ми не знали б прекрасного.

Я нікому не нав’язую свою думу, так як в кожної людини є своя, і все ж таки послухайте що думаю про кохання я! Можливо ці слова в майбутньому допоможуть комусь зрозуміти, як дорога тобі людина яку ти кохаєш!

На мою думку, кохання це почуття яке ні один видатний учений не зможе дати вірне твердження. В коханні ми всі учені ,де ми даєм своє визначення. Коли ти кожного дня просипаєшся і засипаєш з думкою про неї, неважливо чи ви один біля одного чи між вами нескінченні кілометри, і ви не бачите один одного місяцями чи навіть роками, у вас все-таки день починається і закінчується нею. Дивлячись їй в вічі ти бачиш не лише своє відображення, а і її закоханий погляд, від якого неможливо відірвати погляд. Доторкаючись до її шкіри ти відчуваєш в собі легке тремтіння, немов в тобі тисячі метеликів. Розмовляючи з нею ти обдумуєш кожне слово, щоб не образити її. Називаєш її ніжними словами не через те що забув як звати ,а тому що хочеться щоб їй було приємно. Цілуючись здається що ти на сьомому небі, нічого не бачачи навколо, немов ви одні на цілому світі. Розстаючись хоча б на хвилину ти пам’ятаєш кожну секунду вашої зустрічі бачачи їх перед собою. Сварячись ти доказуєш свою правоту, хоча всередині тобі щось говорить «не потрібно», прислуховуєшся і починаєш шукати розумний вихід з ситуації. Не звертаючи увагу ні на що, ти продовжуєш дихати з нею одним повітрям, дивитись на одне небо, називати її сонечком, і врешті решт коли ти довіряєш їй як собі, тоді я вас вітаю! - ви ЗАКОХАНІ. Ну а тепер зробіть усе щоб ці прекрасні почуття залишились на все ваше життя!

Нікому не віддавайте своє щастя, навіть якщо ви загубили його, і в цьому немає вашої вини. Забудьте всі образи, згадуючи всі прекрасні моменти життя з нею. Ніколи не бійтесь зробити крок першим. Можливо вона плачучи, очікує на нього! Кохайте та будьте коханими!!!