Театр біля залізниці

На знімку: актори народного театру. Фото із сімейного архіву Гребенюків.

Про народний театр у селі Флорино я не раз чув від Бориса Гавриловича Гребенюка, який довгий час працював інструктором райвиконкому, і від його сина – Володимира, нині адміністратора апарату райдержадміністрації і паралельно – курінного отамана громадської організації «Бершадська козацька сотня». Володимир Борисович – людина активна, ерудована, цікавиться історією рідного краю. Звичайно ж, до певної міри він і сам творець цієї історії, адже, крім усього, є ще й депутатом районної ради.

Власне кажучи, у двадцятих роках минулого століття сільські театри були досить поширені в Україні. Цей же був особливим, адже акторами в ньому були і селяни, і залізничники. Справа в тому, що залізнична станція Бершадь розміщена на території села Флорино.

Одним із засновників і керівників народного театру був житель села Еммануїл Драганенко. До речі, свого часу він був регентом у хорі самого Миколи Леонтовича, цей досвід знадобився йому і в рідному селі. Він керував хором і музичним ансамблем при театрі.

Розміщувався театр у клубі залізничників (нині тут на вулиці Колгоспній – триквартирний житловий будинок) напроти водонапірної башти.

До складу сформованого у середині 20-их років театру входило понад тридцять самодіяльних акторів. Деякі – цілими сім’ями, подружжями. Відомо, що серед них були Степан Головченко та Олена Чижевська, Василь і Параска Тертуси, Федір і Тетяна Тертуси, родина Домбровських.

Основою репертуару були спектаклі за творами українських класиків – «Шельменко-денщик», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» та інші твори Квітки-Основ’яненка, Михайла Старицького, Карпенка-Карого.

Ставили навіть досить складну для професійних акторів «Лісову пісню» Лесі Українки.

Виступи проходили у клубі залізничників та в населених пунктах району. А оскільки часи тодішні були неспокійні, то при поїздці аматорів супроводжували оперуповноважені.
У трагічні роки голодомору людям було не до видовищ, тому діяльність театру затихла. Чимало акторів-аматорів у пошуках шматка хліба опинилися далеко від рідних домівок. Зокрема, Степан Головченко та Олена Чижевсь - ка подалися на будівництво Туркестансько-Сибірської залізниці.

Із середини 30-их років театр відродився. До його складу увійшли вже й діти акторів старшого покоління.

Створилися навіть цілі династії. Так, в деяких виставах брали участь аж сім осіб із родини Чижевських. Про це навіть оголошували перед спектаклями.

Під час війни театр не діяв, а після її закінчення знову відродився, правда, вже без хору і ансамблю. Деякі актори, зокрема Валентин Чижевський, загинули на фронті. Прийшли нові люди – Григорій Савчук, Юлія Парахонич, Віра Кривоніс… Очолив театр у післявоєнні роки син Е. Драганенка – Володимир. Це був вродливий чоловік, грав на всіх музичних інструментах, гарно танцював. Закінчив він Київський інститут фізкультури, захоплювався гирьовим спортом.

Працював учителем у школі.

Помер передчасно у віці 51 рік в 1974-му.

Глядачами були жителі Бершадського і сусіднього Гайворонського району Кіровоградської області (доїхати туди було дуже легко вузькоколійною залізницею через Південний Буг). Дещо змінився репертуар. Хоч репертуар залишався різноплановим, переважала все-таки російська класика, для персонажів якої важко було підібрати костюми. Їх шили з марлі, фарбували, і всі вистави проходили, як кажуть тепер, з аншлагом. Найбільше ставили «Бедность – не порок» за Олександром Островським. Легше було з українськими творами – для таких вистав і з одягом, і з реквізитом було простіше – їх просто приносили з дому. Як правило, вистави відбувалися у суботні і недільні вечори. Серед акторів були люди різних спеціальностей, зокрема, бібліотекар Марія Антонівна Селецька, вчителька Любов Архипівна Красножон.

На жаль, сталінські репресії не обминули й акторів народного театру – Федора і Василя Тертусів.

Театр біля залізниці проіснував до середини 50-их років. Причини його занепаду були різними. Та головними стали динамічний розвиток кінематографу і зміна ідеологічних пріоритетів. Та як би там не було, діяльність народного театру внесла свій вклад в естетичне виховання населення.

Федір ШЕВЧУК, с. Флорино.


Дивіться також в розділі  Культура рідного краю
»  В 2001 г. епископ Андриан в речи "В защиту иконы" на Освященном соборе сказал: "Седьмой Вселенский Собор принял догмат об иконопочитании. В нём отмечается, что иконы, написанные красками, и из дробных камней и из других, способных к...
»  Про народний театр у селі Флорино я не раз чув від Бориса Гавриловича Гребенюка, який довгий час працював інструктором райвиконкому, і від його сина – Володимира, нині адміністратора апарату райдержадміністрації і паралельно –...
»  Так історично склалось, що нинішня Бершадь у минулому склалася із кількох населених пунктів: містечка Бершадь, сіл Бершадь. Колосіївка, Піски-Бершадь, Пилипонівка. І майже кожне із них мало свої храми. У містечку Бершаді знаходилося кілька синагог...
»  Довідник «Жарких М.І. Храми Поділля» в розширеному і доповненому вигляді завжди доступний на компакт-диску.
»  Релігійне відродження
Всі статті розділу Культура рідного краю »
Цікаві фото
19 фото   
<b>11 жовтня - Бершаді 550: відкриття дитячого майданчика</b><br />
28 фото   
<b>Фестиваль родинної пісні "Мамина піч 2012"</b><br />Щойно закінчився черговий фестиваль родинної пісні &quot;Мамина піч&quot; в с. Канава Тиврівського р-ну. Дуже...
13 фото   
<b>ФЛОРИНО</b><br />Засноване італійським інжинером Флорингом у&nbsp;XV столітті, від імені якого і походить назва села.
7 фото   
<b>Керівник області Валерій Коровій відвідав найпотужніший агропромисловий комплекс Вінничинни</b><br />2 квітня на запрошення Соціального центру МХП очільник Вінницької області Валерій Коровій відвідав підприємства...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Мала Киріївка
Янишевський Никифор Костянтинович Українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий.

З історії Бершаді
З нагоди 3-х роковин визволення Бершаді від німецько-фашистських загарбників на масовому мітингу було урочисто відкрито пам'ятник В. І. Леніну. Читати далі »



Останні новини

Театр біля залізниці - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
  • Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    21.08.2019(097) 935-72-87
  • Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    03.05.2019(099) 605-35-15
  • Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    14.03.2019(096) 857-99-62
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
Всі оголошення Розмістити оголошення