Історія села


За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.

За адмін.поділом 19 ст. Ольгопільський повіт 19 ст.

За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район.

Одне із найстаріших сіл району. Засноване в 1015 році. Назва походить від перших поселенців - Баланів.

Серед розлогих яблунь і розкішних верб у мальовничому куточку подільського краю розкинулось село Баланівка. У жителів Баланівки не збереглися достовірні дані, до якого саме століття відноситься початок заснування села. Але, ймовірно, перше заселення місцевості, яку на даний час займає Баланівка, відбулося на початку XVI століття Історики вважають, що назва села пішла від перших поселенців – селян на прізвище Балани,.

З усіх сторін село обступали незаймані ліси. селяни займалися в основному землеробством, скотарством, бондарством - звідси і багато в селі прізвищ Бондарі.

    У нас, на Поділлі, знайдено перші зерна пшениці. і люди почали засівати ділянки пшеницею, згодом окультурили жито, ячмінь, просо, гречку. Баланівка мала надзвичайно багаті природні умови: родючі землі, широкі левади, пасовиська, великі лісові масиви.

Місце для селища обрано вдало. Поселенці розташувались вздовж річки Берладинки.

Надзвичайно багаті природні умови: родючі землі, широкі левади, пасовища, великі лісові масиви – сприяли швидкому процесу розвитку села. Вже вкінці XVII століття Баланівка була відома як велике село. Поряд із хліборобством, бджолярством, скотарством, мисливством, рибальством розвиваються ремесла: шевське, ковальське, кушнірське, бондарське. Оскільки село розросталося, його умовно було поділено на “кутки”, і кожен мав свою назву :

  • куток Загаріївка – жили переважно селяни на прізвище Загарій;
  • куток Витягалівка – довга-довга вулиця, а поселення рідке ;
  • куток Старинці – тут поселилися перші селяни;
  • куток Бондарівна – жили селяни за фахом бондарі;
  • куток Кумська – поселилися багатодітні сім’ї і за церковним обрядом всі були кумами;
  • куток Псарня – було побудовано лише кілька хат, решта території – панська псарня, де розводили породистих собак.

Ці назви збереглися і до нашого часу. Селище було обнесено дерев’яною фортецею. На дзвіницях цієї фортеці стояли гармати, які сповіщали про наступ ворога. Гармати були досить дорогими: вартість однієї гармати прирівнювалась до вартості сорока двох корів. Навколо фортеці було прокопано рів, пройти через який можна було тільки по брамі, яка вдень опускалась, а на ніч піднімалась (селяни, які по своїй необачності допізна працювали в полі, вимушені були ночувати в степу).

Через Баланівку проходив торгівельний шлях із Вінниці і Брацлава на Чорноморське узбережжя ( так званий Чумацький шлях ), що сприяло піднесенню значення села. В кінці XVIII століття в Баланівці утворилися періодичні ярмарки, які селяни називали “збіговиськами”. Із цих “збіговиськ” стало виникати і, швидко зростаючи, почало утворюватися містечко, якому пророкували процвітання в майбутньому. Було налагоджено виробництво горілки, дьогтю, живиці. Розвивалося млинарство. На території Баланівки розміщалися винокурня, три млини, дві корчми, шинок, цегельний завод, великий мурований заїзд та ін.

Та в першому десятиріччі XIX століття Геронім Собанський, який на той час володів Баланівкою, по своїй особистій ненависті до єврейського народу ( євреї на той час складали значну частину населення села ) та боячись їх впливу на моральний та економічний побут своїх кріпаків, випрохав у керівництва дозволу про скасування статусу містечок в усіх своїх володіннях. Таким чином Баланівка знову стала простим селом, втративши значення містечка і свої ярмарки-“збіговиська”.

До кінця XVIII століття Баланівка належала до Брацлавського воєводства. Та в 1795 році село було зараховано до П’ятківської волості, Ольгопільського повіту Подільської губернії. За часів панування польської шляхти на Україні Баланівка належала Збаражським, Вишневецьким, з кінця XVIII століття до 1855 року – Героніму Собанському, з 1855р. – до початку XX століття після гучного скандалу і процесу в суді – позашлюбній дочці Г.Собанського Марії Потоцькій.В період їх панування в селі було зведено велику історичну цінність. Млин…Побудовано його в 1647 році за проектом талановитого баланівчанина Трохима Підлубного.

Млин – архітектурна пам’ятка села ХVІІ ст.
    В далекому 1938 році в селі почалася електрифікація, і в 1939 році в млині застосували електричну енергію.У всі віки млин вірно служив людям. Стоїть він величний та прекрасний і в наш час. За часів панування Г.Собанського в селі було побудовано палац , псарню, вівцеферму та трьохповерхову вежу. Для вівцеферми Г.Собанський завіз кілька сотень овець із Моравії та Саксонії. На псарні розводили породистих собак, на яких обмінювали навіть людей. Були випадки, коли на одного собаку вимінювали цілі сім’ї кріпаків.

Поляки зневажали український народ, заставляли важко працювати. Щоб наглядати за роботою селян пан Собанський і віддав наказ побудувати у селі вежу, по-польськи „дзиґар". Будівництво тривало цілий рік. А будувати ж три поверхи! І все вручну. Сірий камінь возили волами з Бершаді. Чудові краєвиди відкрилися з вежі. Згодом вежа стала сторожею.
В 1989 році з ініціативи місцевого керівництва вежа була відреставрована і тут було відкрито музей історії села, який працює і сьогодні.

Колишня сторожова вежа, сьогодні – музей історії села – архітектурна пам’ятка села ХVІІІ ст. 

     На село були часті наскоки ворогів з півдня. Вороги все били, палили, забирали худобу, майно. І так було багато років.
Йшли роки… Селяни не мирилися зі своїм тяжким становищем, все сміливіше виступали на боротьбу, організовували мітинги. На чолі ставали найсміливіші. До таких відносяться баланівчани Ф.Роговий, С.Максюта, С.Сірик, А.Маляр, Д.Корнелюк. 

1918 рік… Громадянська війна… Життя плакало кров’ю. Протягом дня в селі декілька разів мінялася влада. Бандитизм терзав селян – навколо нашого села діяли банди Труженка, Волинця. Радянська влада остаточно утворилася в селі в першій половині 1920 року.
Особлива сторінка історії села - створення колгоспів. У 1929 році в селі було організовано перший колгосп „Певний шлях". Головою колгоспу спочатку було обрано вчителя Лірника Івана Яковича, а згодом дев'ятнадцятирічного юнака Корнелюка Данила Максимовича. У 1941 році у Баланівці було організовано 6 колгоспів (у них 18 бригад). У 1951 році пройшло перше укріплення колгоспів: утворили 4 колгоспи, у 1959р. - друге укріплення, організували один колгосп ім. Кірова, головою якого було обрано Корнелюка Д.М.

1932-1933 р.р. голодомор на Україні. Горе прийшло у кожну оселю села. Село вимирало. Десятки, сотні чесних, роботящих, мудрих баланівчан забрав голодомор. Це величезна і незабутня трагедія для всіх українців. Ми завжди повинні про це пам'ятати.

Ранок 22 червня 1941 року розпочався тривожною і страшною звісткою: „Війна". Наш народ грудьми став на захист Вітчизни. 1418 днів точилася кривава війна. Мужньо і хоробро воювали баланівчани на фронтах Вітчизняної війни: всього у війні взяли участь 1119 односельчан, з них 452 нагороджені орденами і медалями, 447 баланівчан загинули смертю хоробрих в боях за незалежність  Вітчизни, їх імена навічно вкарбовані в гранітних плитах монументу Слави. На різних фронтах воювали односельці: Сталінградська битва - 7 чоловік, битва за Москву - 9, оборона Ленінграда - 6, Курська битва - 12, визволення Варшави - 5, Праги - 12, битва за Берлін - 6 чоловік.

У серпні 1941 р. у селі була створена підпільна партизанська група, до якої ввійшли: Вуйчак Гнат (керівник групи), Лондкевич М., Корнелюк Т., Пархоменко Д., Тузенко П. та інші., підтримували зв'язок з партизанським загоном Сидора Ковпака, який тимчасово базувався у баланівському лісі.

Важким був шлях визволення. Гвардії сержант - розвідник баланівчанин Кучерук Іван Мартинович разом з десятьма розвідниками вступили у бій з ворогом за визволення села. Ще 50 м і рідна хата. Встиг крикнути: „Мамо, я прийшов". Та ворожа куля влучила в серце, і впав безсмертям Іван Мартинович на рідну батьківську землю у день визволення села - 14 березня 1944 року.

Дуже важкими були післявоєнні роки відродження, але завдяки самовідданій праці сільських трудівників колгосп ім. Кірова став одним із провідних колгоспів у районі. Активно почали вирішуватись соціальні проблеми села.В 1967 році відкрито новозбудовану Баланівську середню школу.

Із введенням в дію в 1986 році нової дільничної лікарні практично знято всі проблеми в медичному обслуговуванні сільських жителів.
У 80-х роках вирішено проблему формування центру села, побудовано адміністративне приміщення, в якому розмістились всі служби сільськогосподарського підприємства, сільська рада, відділення зв'язку, бібліотека, АТС.

Більше 20 років на території села працює радіотелевізійна передавальна станція.На сьогодні сільські жителі мають змогу користуватись 7 програмами телебачення, в т.ч. і обласним. З боку сільської ради, адміністрації підприємств і організацій належна увага приділена розвитку торгівельної мережі, громадського харчування, побутового обслуговування. До послуг жителів села в цій сфері 22 таких об'єкти.

 Прикрасою оригінальної архітектури села стала „ Кав'ярня".

 Зачаровує слухачів своїм талантом дитячий ансамбль сопілкарів „Жайвір", він був створений у жовтні місяці 1999 році. Любов до народного мистецтва об'єднує в один колектив хлопчиків та дівчаток різного віку.

Далеко за межами області відомий зразковий колектив баланівських сопілкарів.

А скарбницею села є його музей, який налічує 2730 експонатів.
За всіма цими здобутками стоїть наполеглива праця сільських трудівників, керівників, спеціалістів.

В 1978 році за високі показники по вирощуванню сільськогосподарських культур, за те, що колгосп ім. Кірова перейшов у вищий клас господарювання почесне звання Герой Соціалістичної праці присвоєно його голові Дяченку Івану Омеляновичу.

В 1989 році на базі цього колгоспу було організовано сільськогосподарське підприємство - агрофірму „Колос", її керівником став Царюк Анатолій Павлович. На території села розпочато переробку сільськогосподарської продукції. До ладу стали крупорушка, олійня, кондитерський цех, млин, цехи по виготовленню вершкового масла та згущеного молока, по виготовленню гірчиці і хрону, чіпсів, горілчаних виробів.
Прикро, але через економічну скруту в роки перебудови, частину цих цехів довелось законсервувати.

З 20 червня 1998 року в ході реформування господарств на принциповій основі - утворилось нове об'єднання власників ТОВ „Агрофірма „Баланівська" .
Основними напрямками розвитку сільського господарства є : виробництво зерна, соняшнику, молока та м'яса.

З січня 2006 року в село прийшов інвестор ЗАТ „Зернопродукт МХП”. Під їхнім керівництвом життя баланівчан почало налагоджуватись . Людям почали виплачуватись зарплати, селянин відчув, що він не тільки „знаряддя праці” в руках керівника, а дійсно господар землі.

Промисловість села представляє ДСПР „Бершадський рибцех". В його користуванні 539 га водного дзеркала. Саме в цьому колективі постійно впроваджують нові форми організації праці, щорічно мають прибутки і ріст заробітної плати.

Баланівка щедра на талановитих людей почесне звання Героя Соціалістичної праці крім Дяченка І.О. присвоєно і агроному колгоспу Хрипливому Василю Івановичу.

Генералами Збройних Сил України стали: Романенко Павло Вікторович, Петрук Валерій Климович, Дісяк Павло Пилипович. Кушнір Володимир Макарович - доцент Одеського інституту народного господарства, був радником з питань економіки села, району.

Корнелюк Василь Мойсейович - поет, член Національної спілки журналістів України . Його поезія - це чудовий баланівський край, це щирі і працьовиті односельці.

Від покоління до покоління передається жива історія часу, доля українського народу, щедра і добра душа наших земляків. А це золоті сторінки нашої історії.


Дивіться також в розділі  Баланівка
»  З 29.07.10р. по 6.08.10р. делегація з с. Баланівка перебувала в Польщі з дружнім візитом в рамках співпраці між селом Баланівка та гміною Моравіца Келицького повіту Свентокшиського воєводства.
»  За часів панування польської шляхти на Україні Баланівка належала Збаражським, Вишневецьким, з кінця XVIII столоття до 1855 року – Героніму Собанському, з 1855р. – до початку XX століття після гучного скандалу і процесу в суді –...
»  Село Баланівка розташоване на мальовничій Подільській височині в північно західній частині Бершадського району Вінницької області. Село відноситься до існуючого населеного пункту.
»  БАЛАНІВКА — село, центр сільської Ради, розкинулося на берегах річки Берладинки, за 12 км від районного центру і за 16 км від залізничної станції Бершадь. Через село проходить автомобільна дорога. Населення — 4803 чоловік. Одне із...
»  Народний музей історії с. Баланівка
»  Кароліна Собанська
»  Його життя - це боротьба
»  Історія села
Всі статті розділу Баланівка »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Освятили передачі для бійців АТО</b><br />Напередодні свята Христового Воскресіння бершадці, які відстоюють свободу та незалежність України у зоні проведення...
6 фото   
<b>Оновлено медичні заклади</b><br />Минулого тижня одразу у трьох селах району відбулися пам’ятні події, пов’язані із введенням у дію оновлених медичних...
2 фото   
<b>«Карлсони» над містом</b><br />Неабияк дивувалися всі, коли у небі над містом декілька років тому з’явився дельтаплан. В одному з...
6 фото   
<b>Із єврейської історії Бершаді</b><br />Бершадь від самого початку свого існування тривалий час була однією із стратегічних фортець на наших південних...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Баланівка
Красій Юхим Семенович (1908) 1908 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Помер від ран 14.10.44. Похов. ст. П'юри, р-н м. Мвзетур, Угорщина.

З історії Бершаді
Проведені заходи сприяли кращій організації праці в сільському господарстві, піднесенню творчої ініціативи трудівників. Колгоспник артілі ім. Ворошилова С. Плахотнюк сконструював ручний підживлювач, який був прийнятий обласною комісією і рекомендований для використання всіма колгоспами. З року в рік зростала врожайність колгоспних ланів, підвищувався добробут трудівників. Збільшувалась... Читати далі »



Новини села Баланівка всі новини...»

Історія села - Сторінка села Баланівка. Новини Баланівки, фото. Все про Баланівку - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
  • Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    21.08.2019(097) 935-72-87
  • Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    03.05.2019(099) 605-35-15
  • Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    14.03.2019(096) 857-99-62
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
Всі оголошення Розмістити оголошення