ДЖУЛИНКА


Вважається, що назва села походить із татарської мови. Це слово "джуя" означає сміливий, хоробрий. Так називали місцевих жителів, які славилися мужністю при захисті свого поселення, що розкинулося на березі Південного Бугу.

За адмін.поділом 16 ст. Брацлавський повіт 16 ст.
За адмін.поділом 19 ст. Гайсинський повіт 19 ст.
За адмін.поділом 20 ст. Бершадський район

Джулинка — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру, на лівому березі Південного Бугу, залізнична станція. Через село протікають дві безіменні притоки Південного Бугу. Населення — 4685 чоловік. Назва села, очевидно, походить від татарського слова «джуя», що значить «сміливий». Напередодні реформи 1861 року у Джулинці налічувалося 323 двори, 922 ревізькі душі. Реформа 1861 року не виправдала сподівань селян. Тяжка підневільна праця, великі викупні платежі (щорічно слід було сплачувати близько 5 тис. крб.) вели до посилення опору селян. Тому, коли в квітні 1861 року в Ольгопільському повіті почався виступ незадоволених реформою, у Джулинці підтримали їх. Боячись зростання селянських заворушень, подільський губернатор послав солдатів Мінського, Брянського та Єлисаветградського полків для придушення непокірних. Царський уряд жорстоко карав всяку спробу розкрити селянам грабіжницьку суть реформи. Гайсинський повітовий суд у травні 1861 року розглядав справу про обвинувачення відставного фельдшера С. Балицького, який, роз'яснюючи джулинцям зміст реформи, нібито перекручував затверджені царем положення про становище селян, що звільнялися від кріпацтва . В пореформений час прискорився економічний розвиток села. Починаючи з 1873 року в Джулинці кожні два тижні відбувалися ярмарки.

Наприкінці XIX ст. у навколишніх селах Усті й Красносілці будувалися цукрові заводи, що зумовило деякі зміни в заняттях населення Джулинки. Селяни почали висівати цукрові буряки для цих підприємств. У селі з'являлися підрядчики, які наймали селян на сусідні цукроварні. На кінець XIX ст. припадає завершення будівництва залізниці Вінниця — Гайворон, що проходила біля села. Це також значною мірою вплинуло на заняття населення. До початку XX ст. Джулинка виростає у велике село з 798 дворами і населенням 3307 чоловік. Найбільшими земельними власниками у Джулинці були поміщики та товариство Соболівського цукрового заводу. Йшов швидкий процес диференціації селянства. В селі було більше десятка куркульських господарств, зміцненню яких сприяло відкрите 1913 року кредитне товариство. Життя трудящих було важким, основна маса селян, позбавлена землі і людських умов праці, бідувала. Коли до села дійшла звістка про революційні події 1905 року, селяни активно виступили проти жорстокої експлуатації. Під керівництвом батраків Ф. Моруса, А. Білого, С. Печеного вони розгорнули боротьбу за скорочення робочого дня і підвищення оплати праці.

В культурному відношенні Джулинка була відсталим селом. 1863 року тут відкрили першу парафіяльну школу, для якої у 1869 році звели окремий будиночок, її відвідувало на початку 70-х років близько 70 хлопчиків та 10 дівчаток щорічно. Згодом у 1892 році в Джулинці почала працювати окрема церковнопарафіяльна школа для дівчаток, а в 1899 році — церковна школа грамоти. Перед першою світовою війною дві джулинські школи закрили, в селі залишилась одна школа, в якій працювало 3 вчителі і навчалися 172 учні. Ще гірше було з охороною здоров'я. До XX ст. в селі про медичні заклади навіть не знали. Лише напередодні першої світової війни земство збудувало в селі невелику лікарню, де працювали лікар, фельдшер і медсестра.

Схвально зустріли трудящі звістку про повалення царської влади. Селяни чекали закінчення війни і повернення солдатів додому. Та скоро вони переконалися, що Тимчасовий уряд не поліпшить їх долі. Коли ж до села докотилася звістка про Жовтневу соціалістичну революцію, найбідніше селянство сприйняло її з радістю. На початку 1918 року колишній матрос М. Кравченко з місцевими бідняками Костянтином та Лаврентієм Кобійчуками здійснили розподіл поміщицької землі, худоби та реманенту серед селян. Але в березні 1918 року Джулинку загарбали німецькі війська. Окупанти повернули поміщикові землю, худобу, реманент, грабували селян, забирали хліб. Протягом 1919—1920 рр. село неодноразово потрапляло до рук петлюрівців, денікінців та польських інтервентів. Крім того, в цих місцях лютували банди різних буржуазно-націоналістичних отаманів. Вони жорстоко знущалися з населення, грабували і без того розорені селянські господарства, палили хати й господарські будівлі селян.

Влітку 1920 року в Джулинці остаточно встановлюється Радянська влада. В селі розгорнув роботу волревком, який очолив Іван Плосков. Джулинський волревком та його земельний відділ проводили велику роботу, зміцнюючи Радянську владу на селі, дбаючи про допомогу найбіднішим селянам. Було обліковано землю нетрудового користування і розподілено між селянами 776 десятин такої землі. В 1921 році голова ревкому І. Плосков і член ревкому Ф. Уваров вступили до партії більшовиків. Це були перші більшовики в Джулинці. Тоді ж у селі засновано комсомольську організацію, яка 1923 року об'єднувала 6 членів. У цей час створюється комнезам, на чолі якого став Ю. Рублєвський. Комнезам всіляко підтримував бідняцьке селянство в його боротьбі з куркулями. Місцеві радянські органи розподілили між малоземельними 683 десятини землі, яку вилучили в 159 куркульських та багатоземельних господарствах. Головною метою був поступовий перехід до колективного господарювання. Перше колективне господарство організували в Джулинці 1923 року. Це був ТСОЗ «Крок до соціалізму», який об'єднував 7 сімей (34 чоловіка, з них 20 працездатних). Колектив мав 6 коней, 2 плуги, 3 вози, 6 борін і обробляв 44 десятини орної землі. У господарстві працював агроном, під наглядом якого в землеробстві застосовували шестипільну сівозміну. Крім господарських справ, члени ТСОЗу вирішували інші питання соціалістичного будівництва на селі. Вони поставили завдання ліквідувати неписьменність членів колективу та їх сімей, передплачували газети й журнали, провадили політико-роз'яснювальну роботу серед населення Джулинки.

У 1924 році село стає районним центром Тульчинського округу. На цей час тут було 1100 дворів і 4057 чоловік населення. Значно зріс культурний рівень Джулинки. В селі працювали школа, лікнеп і бібліотека. Відкрився районний сільгоспбудинок, який проводив велику політико-виховну роботу. Селян обслуговувала лікарня й амбулаторія.

Боляче переживали джулинці смерть В. І. Леніна. Комуністичний осередок провів відкриті збори комуністів, комсомольців, членів КНС, всіх жителів села, учасники яких поклялися йти шляхом, накресленим рідним Іллічем. Джулинськіи лікарні було присвоєно ім'я В. І. Леніна. Зростав авторитет партійного осередку в селі, його вплив на селянські маси. 1925 року він складався з 7 чоловік. Осередок проводив велику політико-виховну роботу серед населення. В селі працював гурток колективного читання. Жителі передплачували 20 примірників газет та журналів. У жовтні 1925 року в Джулинці відбулося свято врожаю, відкрилася перша сільськогосподарська виставка, на якій було представлено 90 кращих селянських господарств. У 1927 році в Джулинці налічувалося 1176 дворів, проживало 4413 чоловік. Господарство велося в основному одноосібно, а єдиний ТСОЗ «Крок до соціалізму» об'єднував тільки частину незаможників. Партійна організація багато попрацювала, прилучаючи селян до колективних форм господарювання. Протягом 1929 року в селі утворилося ще три ТСОЗи: «Незаможник», ім. Леніна, «Червона зірка». Джулинські ТСОЗи об'єднували 105 бідняцьких господарств, які обробляли 447,8 га землі. Врожайність на усуспільнених ланах була значно вищою, ніж на одноосібних. Біднота наочно переконувалася в перевагах колективного господарства. Весною 1930 року утворився ТСОЗ - «13-річчя Жовтня».

Процес колективізації у Джулинці відбувався в складних умовах. Куркулі всіляко перешкоджали цій справі. У 1930 році деякі хлібороби почали розбирати худобу, реманент і кидати колективне господарство. Але комуністи, комсомольці й активісти успішно викривали підступи ворогів. Багато зробила для роз'яснення селянам суті ленінського кооперативного плану районна газета «Колгоспна праця», перший номер якої вийшов 27 грудня 1931 року. Газета ганьбила ворожі вчинки куркулів, пропагувала передовий досвід кращих колгоспів і переконувала селян в перевагах колективного господарства. В цьому ж році вона організовувала рейд перевірки стану колгоспів, а навесні 1932 року — змагання бригад колгоспів за кращу бригаду району і утворила грошовий фонд для преміювання передовиків змагання. На кінець травня 1933 року в Джулинці утворилося три колгоспи: ім. Ворошилова, «Більшовик», «13-річчя Жовтня». Вони об'єднували 81 проц. господарств і близько 90 проц. усіх орних земель села. В колгоспах нараховувалося 329 коней, чимало рогатої худоби. Успіхи колективізації викликали лють ворогів колгоспного ладу. І в ці часи вони підмовляли колгоспників зволікати з посівною, вдавалися до економічних диверсій. У 1933 році колгоспи Джулинки вже добилися певних успіхів. Колгосп ім. Ворошилова був одним з кращих у районі. Особливо відзначилася бригада М. Трохименка, визнана переможцем обласного змагання за кращу колгоспну бригаду у весняній посівній того року. Ударницею серед жінок-колгоспниць була П. Микитюк. На перший Всесоюзний з'їзд колгоспників джулинці делегували передовика колгоспного виробництва члена артілі ім. Ворошилова Ф. О. Печеного. Важливою подією в історії села було створення в серпні 1933 року Джулинської МТС. Вона мала 24 трактори, які були розподілені між 5 бригадами і обслуговували 17 колгоспів. Велику роль у справі соціалістичного будівництва в цей період відіграв політвідділ МТС, в зоні діяльності якого 20 членів і кандидатів у члени партії, 14 комсомольських осередків були активною силою в боротьбі з залишками куркульства. Перед початком Великої Вітчизняної війни всі джулинські колгоспи були економічно і організаційно міцними. Зростав і тракторний парк Джулинської МТС, яка 1940 року мала 81 трактор, 12 комбайнів та іншу техніку. На околиці села виросло містечко МТС з майстернями й гаражами. Змінювалося й обличчя села, поліпшувався добробут трудящих. У 1931 році в Джулинці відкривається семирічна школа, а через 4 роки у новому будинку — середня. В селі звели великий районний будинок культури; вів передачі радіовузол, працювала стаціонарна кіноустановка, тисячі книжок налічувалося в сільській бібліотеці. У мальовничому куточку села розмістилася лікарня.


Сторінки:
3 2 1
Цікаві фото
2 фото   
<b>До Дня працівників торгівлі: «Покупці нам довіряють...»</b><br />Дефіциту в торговельних закладах у Бершаді, звичайно, немає. За останні роки побудувалося і відкрилося чимало...
3 фото   
<b>Тирлівці - 280 років!</b><br />Людно було минулої п’ятниці у Тирлівському будинку культури. Величне свято у чарівній тирлівській місцині, родині, з...
2 фото   
<b>Ректор, син військового льотчика</b><br />Готуючи до друку фотоальбом про Серединку, довелося вести пошуки імен відомих земляків із цього села по Україні та за...
19 фото   
<b>24 серпня - День Незалежності України</b><br />
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Джулинка
Коваль Хома Григорович (1900) 1900 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 01.06.44. Похов. с. Вултурул, Румунія.

З історії Бершаді
Суттєво змінилося становище численних дрібних артілей бершадських ремісників. Всі вони об'єднані у шість промислових артілей, де працювало понад 600 робітників . А одна з них перетворилася на меблеву фабрику. Читати далі »



Новини села Джулинка всі новини...»

ДЖУЛИНКА - Сторінка села Джулинка. Новини села Джулинки, фото. Все про Джулинку - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • . Куплю кормовий буряк. Ціна договірна.
    . Куплю кормовий буряк. Ціна договірна.
    09.12.2017(097) 348-23-79
  • В ательє потрібна швея з досвідом роботи. Зарплата договірна.
    В ательє потрібна швея з досвідом роботи. Зарплата договірна.
    26.07.2017(095) 744-30-07
  • . ПРОПОНУЮ РОБОТУ ЗАВІДУЮЧОМУ ВИРОБНИЦТВУ НА СИРЗАВОДІ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛ. ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ДОСВІД РОБОТИ ЗАРПЛАТА 15 000 ГРН.
    . ПРОПОНУЮ РОБОТУ ЗАВІДУЮЧОМУ ВИРОБНИЦТВУ НА СИРЗАВОДІ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛ. ОБОВ'ЯЗКОВИЙ ДОСВІД РОБОТИ ЗАРПЛАТА 15 000 ГРН.
    12.06.2017(067) 466-81-65
  • .ПРОПОНУЮ РОБОТУ ДИРЕКТОРУ СИРЗАВОДУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛ. ЗАРПЛАТА 20 000 ГРН.
    .ПРОПОНУЮ РОБОТУ ДИРЕКТОРУ СИРЗАВОДУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛ. ЗАРПЛАТА 20 000 ГРН.
    12.06.2017(067) 466-81-65
  • Продам Пчел Карпатской породы: Пчелопакеты и плодные молодые пчеломатки.
    Продам Пчел Карпатской породы: Пчелопакеты и плодные молодые пчеломатки.
    27.05.2017(068) 199-30-92
  • .Продам 2-х поверховий будинок біля річки в районі Пиліпонівки з усіма зручностями .Акт на 12 соток .
    .Продам 2-х поверховий будинок біля річки в районі Пиліпонівки з усіма зручностями .Акт на 12 соток .
    20.05.2017(097) 471-48-65
Всі оголошення Розмістити оголошення