Тужлива пам'ять і зболене серце

  • Подобається0Не подобається
  • 10 Червня 2011, 09:00

На знімку: Микола Скеля-Студецький.

Він не належав до широко відомих, великих чи видатних письменників. Та для літератури зробив чимало.
Ще більше міг би зробити, якби не жорстокі обставини, в яких випало жити. Він був рядовим трударем літературної ниви, позначеним поетичним талантом, що й відзначали його сучасники. Та сам він досить скромно оцінював своє місце в літературі. Микола Миколайович писав до мене в листі 20 вересня 2001 року: «Минула моя пора уже, канула в Лету. Був би я шанованим як поет, знаним, відомим серед народу і в літературі – ще туди-сюди ходив би, а так абсолютно ніхто не знає, бо таких, як я, сотні в Україні. За винятком кількох десятків вибраних імен, яким і слава, і гроші…

І так має бути, бо це ж життя, в якому не всім відведена однакова роль, однакова фортуна. От у мене десять класів освіти – то що я зроблю, з ким мені змагатися?».

Творчий доробок його невеликий – десять збірок і мемуари, які він назвав «Сумною книгою». Адже в житті зазнав більше суму і туги, ніж радості.

Не буду сьогодні цитувати його поезій, любителі красного письменства можуть знайти їх у бібліотеках, ба, навіть у всеосяжному Інтернеті. Спасибі, донька Миколи Миколайовича Оксана розмістила деякі твори у мережі. І ще – детальний життєпис свого батька.

Мене поет зацікавив насамперед як земляк, людина незвичайної долі. В усіх письменницьких довідниках, збірках писалося, що народився він у Бершаді. Хоч у листі від 8 серпня 2001 року поет уточнив: «У Флорині біля церкви є хата стара з ґаночком, в ній жив мій батько, котрий служив у тій церкві, років два, здається, поки не помер від тифу в 1921 році. Там же, біля церкви, і похований був, але тепер там все зрівняно, все знищено. А в хаті був інкубатор, із вікнами, забитими дошками…».

Познайомився я із земляком років тридцять тому, коли якраз вийшла його нова книга «Макарчукове поле», це була поетична розповідь про славнозвісну трудову династію із Шляхової.

Автор приїхав у Бершадь. Тоді ми спілкувалися якихось півгодини, що завершилися врученням мені книжечки з автографом. Вразила мене його якась особлива делікатність, навіть якась сором’язливість, небагатослівність. На свій сором, я зовсім не знав тоді ні його творчості, ні біографії. Та власне кажучи, і не міг знати – надворі був початок 80-их. Лише тепер дізнався, що колишній в’язень сталінських таборів був реабілітований лише 1992 року.

…Життя завдало по ньому першого жорстокого удару тоді, коли було йому лише чотири місяці: втратив батька. 31-річна мама залишила Флорине і переїхала з немовлям у село Цибулівку (нині Тростянецький район) до своїх батьків. Через деякий час ще зовсім молодою від раку померла й мама, а Микола змушений був жити у родичів по різних селах і містах Вінниччини. Мріяв стати письменником, мав хист до віршів. А ще прекрасно співав, деякий час навіть у церковному хорі Вінницького кафедрального собору.

В армію його не взяли через поганий зір, але Микола був учасником народного ополчення під час оборони Києва у 1941 році. Коли ж повернувся до Вінниці, його через деякий час забрали до Німеччини. Далі – табір для «переміщених осіб», побоювання, що при поверненні на батьківщину його арештують. Тож доля занесла його у далеку південноамериканську Венесуелу. Там так і не зміг прижитися – через п’ять років поневірянь, пошуку заробітків все-таки домігся повернення у Радянський Союз. А дома його чекав вирок – 25 років таборів! Правда, відбув він лише п’ять.

Здавалося, тепер можна дихнути на вільні груди, зайнятися літературною творчістю. Та куди там! Більшість творів писалося «у шухляду», а ще ж їх КДБ просто викрадало і знищувало. Лише у 1961 році, коли було йому вже сорок, вийшла його перша збірка – «З лабетів ночі». Згодом ще кілька книг.

Оцінкою його творчості стало те, що рекомендацію до вступу у Спілку дав сам Максим Рильський. Звання «професійного» письменника одержав у 1967 році.

Не акцентуватиму уваги читачів на подробицях його досить непростого сімейного життя, що теж позначилося на творчості. Перегортаючи нині книги, надіслані мені Миколою Скелею-Студецьким, перечитуючи листи, надіслані за кілька місяців до смерті, бачу перед собою скромного, тихого чоловіка, який і на схилі життя не одержав тієї уваги, на яку заслуговував. Навіть для того, щоб видавати свої книги (а ще для того, щоб поселитися у «Будинку ветеранів сцени» в Пущі-Водиці, аби мати належний лікарський догляд і більше часу для творчості), Микола Миколайович продав квартиру у Вінниці. Останні роки багато писав, переймався виданням власних книг і творів своєї третьої дружини, талановитої дитячої поетеси Ліни Біленької. У 2000 році Миколі Миколайовичу рішенням правління Літературного фонду національної спілки письменників присуджено премію імені відомого правозахисника Валерія Марченка за його вибрані твори у трьох томах.

Помер наш земляк 19 січня 2001 року, похований на Байковому цвинтарі у Києві.

У некролозі на смерть поета письменник і науковець Анатолій Подолинний написав: «…останнє десятиріччя явило нам нового поета: патріота України, з тужливою пам’яттю і зболеним серцем. А в пам’яті тих, хто його знав, він житиме ще й як дуже скромна, добра і довірлива людина».

Федір ШЕВЧУК.


Дивіться також в розділі  Персоналії
» 16.06.2018 Людмила Володимирівна Колесник – лікар загальної практики – сімейної медицини Бершадської амбулаторії ЗПСМ. Працює на цій відповідальній посаді з 2008 року.
» 16.06.2018 Досвідчений лікар і мудрий колега Оксана Богданівна Шелест народилася та виросла у родині медиків, тому і не дивно, що і професію обрала відповідну.
» 08.04.2018 Марко Іванович Грищук народився у квітні 1943 року в П’ятківці, в сім’ї хліборобів. Коли йому було півтора року, батько пішов на війну, і вихованням сина займалася мати.
» 07.04.2018 Наполегливий, працьовитий, відповідальний, організований – цими та багатьма іншими позитивними якостями володіє добрий господар, люблячий чоловік і батько, надійний товариш і побратим Ярослав Антонович Фурик. Народився чоловік у квітня 1963 року...
» 25.03.2018 Головне – здоров’я людей
» 25.03.2018 Нелегка йому випала доля…
» 17.03.2018 У праці життя і краса
» 17.03.2018 Добра, ніжна, неповторна
» 08.03.2018 Зелені гектари Анатолія Гуза
» 08.03.2018 Ветеран, працелюб, порадник
Всі статті розділу Персоналії »
Цікаві фото
12 фото   
<b>Естафета пам'яті "Слава визволителям України"</b><br />4 березня 2014 року Бершадщина святкувала 70 – річчя визволення району від німецько – фашистських загарбників....
1 фото   
<b>ВЕЛИКА КИРІЇВКА</b><br />
3 фото   
<b>Тиждень права у Баланівській школі</b><br />Відкриття тижня права у школі розпочалося загальношкільною лінійкою, на якій учні ознайомилися із поставленими...
3 фото   
<b>Герб Бершаді</b><br />Герб має форму іспанського щита червоного і срібного кольору. У верхній частині &ndash; перший історичний...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Поташня
Білокрилий Іван Олексійович (1890) 1890 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.07.44.

З історії Бершаді
І знову трудящі бралися до мирної праці. В червні 1920 року в Бершаді був створений районний партійний комітет. Під керівництвом партійної організації налагоджувалося трудове творче життя. Приступили до відбудови цукрового заводу, ремонту школи. Селяни успішно провели осінню посівну кампанію, У вересні 1920 року в житті трудящих Бершаді сталася визначна подія — 120 незаможників... Читати далі »



Останні новини

Тужлива пам'ять і зболене серце - Бершадь в персоналіях - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
  • Потрібні робітники на завод в Польщі. Заробітна плата від 17 тис грн. Наказ 1310 від 10.09.18
    Потрібні робітники на завод в Польщі. Заробітна плата від 17 тис грн. Наказ 1310 від 10.09.18
    24.09.2018(096) 150-62-37
  • Продам будинок с.Війтівка вул. Терешкова,37. будинок з усіма зручностями, а також з усіма прибудовами (гараж, сарай, погріб, свердловина) земельну ділянку 16 соток
    Продам будинок с.Війтівка вул. Терешкова,37. будинок з усіма зручностями, а також з усіма прибудовами (гараж, сарай, погріб, свердловина) земельну ділянку 16 соток
    04.07.2018(067) 384-89-95
  • Продам земельну ділянку м.Бершадь вул.Незалежності,7. А так же червона цегла, панелі перекриття, фундаментні блоки 40.
    Продам земельну ділянку м.Бершадь вул.Незалежності,7. А так же червона цегла, панелі перекриття, фундаментні блоки 40.
    04.07.2018(067) 384-89-95
  • Продам 3-к. Квартиру по вул.Миколаенка,2
    Продам 3-к. Квартиру по вул.Миколаенка,2
    31.05.2018(067) 145-75-04
Всі оголошення Розмістити оголошення