А мав би бути рай...

  • Подобається3Не подобається
  • 17 Лютого 2010, 09:36


Сільський голова В. П. Траченко (на знімку зліва направо) стверджує, що серед авторитетних людей Лугової і завідуючий ФАПом Сергій Володимирович Чорнобай та його наставник Михайло Іванович Плахотний

Про бригадне село Лугову кажуть, що це райський куточок. З одного боку відмежовує його від Гайворона річка Південний Буг, з іншого – Дохно. На додачу з одного боку «підпирає» його, ніби захищає від усяких негараздів, 120 гектарів хвойних насаджень, з іншого – більше трьохсот гектарів листяних порід.

В районі немає, мабуть, більше ніде сприятливіших умов для утримання худоби населенням. Випасів, хоч відбавляй, молоко закупляють організовано, та й до Гайворона з продукцією не так вже й далеко. Кажуть, житель Флорино Г.І. Недобитко спеціально переїхав у це село на проживання, бо тут легше займатися виробництвом молока, на чому його сім’я спеціалізується.
А щодо землеробства, то, мабуть, сам Бог велів, щоб на тутешніх землях займалися овочівництвом. Підприємців з Лугової з цибулею можна зустріти по всій Україні. Потрібно ж якось населенню виживати. Дехто, як от подружжя колишніх педагогів Кукурудзяків, повів уже цю справу на досить серйозному рівні.
Немаловажно, що у цьому селі функціонує, в чому немала заслуга устянських керівників П.Г. Марущака і В.П. Траченка, які є вихідцями з Лугової, вся соціальна сфера. Цікаво, що діюча баня тут, чого доброго, єдина в районі з усіх сіл. А невдовзі планують відкрити ще й зал, де кожний матиме змогу відзначити якусь з урочистих подій.
Та все ж одна з проблем найбільше дає про себе знати – це зменшення населення села. І за кілька останніх десятиліть його жителів стало у рази менше. Один із трьох живих ще ветеранів – учасників бойових дій – Г.О. Мовчан жартує, що то колись була Лугова, тепер від неї тільки «Лу» залишилася. На вулиці, де він проживає, скоро вже і поговорити не буде з ким.
Раніше, у пошуках кращих заробітків, чимало людей виїздили щодня поїздом, який проходить неподалік села, на роботу в Гайворон. Тепер вже і там немає роботи.
Як це парадоксально не звучить, а технічний прогрес, нові підходи до ведення економіки продовжують витісняти з цього села робочу силу.
Щоправда, належне треба віддати П.Г. Марущаку – директору ТОВ «Устя», яке, орендуючи тут землю, дає їй лад, від чого селянам тільки вигода. Збереглася тут і ферма. Все ж робочі місця.
Привабливе у цій місцині й те, що тут є свої гранітний і піщаний кар’єри, на додачу прямо на поверхні – ще й поклади білої глини. Все це практично в одному місці, тільки розробляй. Криза і тут зв’язала руки інвесторам, добре, що хоч прийняли рішення сільської ради про дозвіл користуватися цим добром для потреб громади.
У свій час було прийнято ще одне – про надання права на досить вигідних для громади умовах на приватизацію цих кар’єрів одній із будівельних організацій Одещини. Але поки та «вибивала» у різних інстанціях ліцензію на розробку надр, постала вже інша проблема – криза. Сільський голова не може вже дочекатися, коли це родовище почне розроблятися. Адже, крім нових п’ятидесяти робочих місць, тут можна передбачити ще й чималі надходження у бюджет.
Модно тепер вести мову і про розвиток зеленого туризму. Сприятливіших місць для цього, як у Луговій, у районі знайдеться не багато.
Але і тут, як кажуть, у свій час дали маху. Взявши на баланс сільської ради готову зону відпочинку, де роками влітку відпочивали діти залізничників, а з настанням навчального року і їх батьки, не маючи відповідних коштів на її утримання, не спромоглися дати їй раду. Спохватилися лише недавно, двічі виставивши те, що від неї залишилося, на аукціон. Але охочих придбати поки що не зна - йшлося.
У селі ще пам’ятають, як багато луговчан показували приклад у праці. Не забувають і кращих виробничників тієї пори, таких, як кавалерів орденів Леніна Марію Поліщук, Федору Безсмертну.
Або хіба могли не згадати тут під час наших розмов про найстаршу жительку села Онисю Пікайкіну, про яку кажуть, що немає в Луговій хати, яку б вона не мастила глиною. І це помимо її основної роботи у колгоспі.
Є у Луговій і багатодітні родини, як от Афанасія Поліщука, у якій виховувалося п’ятеро дітей. Вже і його дочка Лариса є багатодітною матір’ю. А от проблемам, які стають на заваді розвитку багатьох сімей, тут з багатьох причин так і не можуть дати раду. Про які умови проживання, скаржився один із ветеранів М.І. Плахотний, можна вести мову, коли автобус як і заїжджає у село, то тільки у базарні дні, і то нерегулярно. В Устянську школу, а це за сім кілометрів, старшокласникам теж треба добиратися пішки.
«Допомагають» жити, це вже слова завідуючого ФАПом С.В. Чорнобая, і зв’язківці. Нещодавно не знайшли кращого виходу, ніж від’єднати телефон на ФАПі, щоб встановити його на виборчій дільниці. Та ще й відновити зв’язок після виборів не дуже поспішали. Отож мобілка завідуючого ФАПом, його власний автомобіль – в основному і вся надія на зв’язок.
Гарне враження справляє місцева школа, діяльність її педагогічного колективу.
Особливо вразила добре обладнана спортивна кімната, у чому заслуга вчителя С.В. Палаути.
Однак, за словами директора школи В.С. Мельника, одна з найголовніших проблем – демографічна. У школі лише 44 учні. Вперше за всю її історію у першому класі нині лише одна учениця. Щоправда, у наступних роках, як тільки батьки нікуди не переїдуть, у перших класах учнів буде більше.
Але тут знову парадокс.
Якщо держава заохочує до підвищення народжуваності, витрачаючи на це мільйони гривень, то одна з багатодітних матерів В. Ковальчук ще і по сьогодні не отримує на них жодної копійки допомоги.
Причому, за словами сільського голови, причина банальна – у мами немає паспорта, щоб її оформити.
Лише за сприяння В.П. Траченка вона нібито вже має його отримати, як і допомогу на четверту дитину, яка встигла вже піти у перший клас.
Проблема паспортизації осіб циганської національності вирішується, звичайно, не так просто, але у Луговій вже є чимало таких сімей, які прекрасно зарекомендували себе, зокрема і в змішаних сім’ях.
Невирішеною залишається і проблема з відкриттям дитячого садка, хоч його приміщення збереглося. Якщо вже дійсно недоцільно відкривати його у Луговій з економічної точки зору через незначну кількість дітей дошкільного віку, то сама ситуація підказує, що доцільно було б передати його приміщення, наприклад, для створення будинку-інтернату сімейного типу, як це нині практикується в Україні, або якійсь із багатодітних сімей.
При цьому і приміщення збереглося б, і школярів додалося б. Годилося б і налагодити підвіз дітей у дитячий садок в Устю.
Здавалося б, для проживання у цьому селі є все, в тому числі і три торговельні точки з найнеобхіднішим. Не залишають його поза увагою і керівники. Половину витрат на розчистку вулиць від снігу, наприклад, устянське сільгосптовариство взяло на себе. Не вистачає, на жаль, тут єдиного – відповідного ставлення до людей з боку держави. Якби тут можна було знайти ще й роботу, ніколи не порожніли б настільки вулиці цього села. Не так просто тут тепер виживати, утримуючи тільки худобу, чи займаючись овочівництвом. Сім’я пенсіонерів Баланів навіть професійно вирощує квіти.
Завідуючий сільським клубом С.М. Шимбір, який на цій посаді вже 35 років, висловив побажання, що більше уваги з боку держави повинно приділятися і молоді.
На перший погляд, як зважити всі «за» і «проти», то в Луговій дійсно можливе «райське» життя. На жаль, доля подібних сіл по всій Україні залежить від багатьох чинників і не завжди – від їх жителів.
Павло КУШПЕЛА.


Дивіться також в розділі  В громадах
» 16.06.2018 У день Святого Духа (28 травня) в Березівці урочисто відзначили десятиріччя з часу освячення сільського храму Івана Богослова.
» 16.06.2018 Депутат облради Володимир Зарічанський ініціював створення пам’ятника Кобзареві у рідній Війтівці. Погруддя генія літератури та пророка нації виготовляє відомий скульптор, народний художник України, доцент кафедри скульптури Харківської державної...
» 16.06.2018 Бершадська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини цього року визнана кращою у районі серед амбулаторій ЗПСМ. Із 2016 року очолює установу мудра жінка, знавець своєї справи, лікар вищої категорії Антоніна Іванівна Колесник. У медицині...
» 16.06.2018 Відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги (НЕМД) визнано кращим відділенням Бершадської ОЛІЛ. У більшій його частині проведено ремонти, які ще тривають.
» 16.06.2018 Заради дітей
» 16.06.2018 Краще відділення
» 16.06.2018 Згуртованість, професіоналізм, колегіальність та послідовність – головні критерії діяльності медиків району
» 15.06.2018 Спиртозаводу нема, а спирт виробляється
» 15.06.2018 Переможці 15 обласного конкурсу
» 08.04.2018 Ефективне реагування на надзвичайні ситуації
Всі статті розділу В громадах »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Хай буде успішним рік Дракона</b><br />В календарі чимало свят, але Новий рік &ndash; особливе з них, адже це не просто початок нового відліку часу, а й...
7 фото   
<b>Екологічний проект "Впровадження інноваційних підходів щодо підвищення екологічної безпеки населення Бершадського району"</b><br />Ідея проведення Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування належить учасникам...
3 фото   
<b>Ювілей школи відзначили урочисто</b><br />Минулої п’ятниці урочисто відзначили 150-річчя Дяківської школи.
3 фото   
<b>Графік</b><br />проведення особистого прийому громадян керівництвом районної державної адміністрації
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Маньківка
Манченко Семен Іванович (1916) 1916 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Помер від ран 05.06.44. Похов. с. Герман, Бєльцький р-н, Молдова.

З історії Бершаді
Прославив земляків подвигом П. І. Миколаєнко. В одному з жорстоких боїв він, командир роти 134-го танкового полку, особисто знищив кілька танків противника, забезпечивши виконання бойового завдання. За цей подвиг йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його ім'ям названо одну з вулиць. Читати далі »



Останні новини

А мав би бути рай... - В господарствах і громадах, селах Бершадського району та м. Бершадь - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
  • Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    21.08.2019(097) 935-72-87
  • Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    03.05.2019(099) 605-35-15
  • Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    14.03.2019(096) 857-99-62
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
Всі оголошення Розмістити оголошення