Валерій Коровій: «Маємо вагомі підстави для оптимізму»

  • Подобається0Не подобається
  • 24 Грудня 2016, 09:00

На запитання «Бершадського краю» відповідає голова Вінницької обласної державної адміністрації

– Валерію Вікторовичу, завершується 2016 рік. Яким він був для Вінниччини порівняно з іншими областями і попередніми роками? З якими настроями Вінниччина входить у 2017ий?

– Нинішній рік був непростим. Ми всі відчуваємо загальну напругу, пов’язану з подіями на Сході України. Але якщо подивимося на динаміку показників соціально-економічного розвитку області, то без перебільшення можу стверджувати, що 2016-ий був найбільш успішним, починаючи з часів незалежної України. Це стосується широкого спектру кількісних показників. Наша область найбільше в країні виробила зерна – 5,6 мільйона тонн, а також молока і м’яса. У нас найкраща урожайність зернових – понад 60 центнерів з гектара.

Маємо перше місце в Україні і по загальному валу сільськогосподарської продукції, хоч за територією Вінниччина менша за ряд інших областей.

Вперше за часи Незалежності Уряд створив прозорий ринок збуту сільгосппродукції.

З ринку забрали ті компанії, які обвалювали його, і рекордний урожай супроводжується нормальним рівнем цін.

Відтак істотно зросли доходи місцевих бюджетів, насамперед базового рівня, що пов’язано з бюджетною децентралізацією.

Відзначу позитивну динаміку зростання – плюс 13 відсотків (в середньому по Україні цей показник – 2 відсотки).

У поточному році зросли місцеві бюджети до відповідного періоду 2015-го – на 56 відсотків. Це додатково 1,6 мільярда гривень. Нам вдалося відновити будівництво доріг, ми ведемо їх ремонт. Цим завдячуємо політиці Уряду в цьому напрямку. Правда, дуже багато робили на ходу, але здобутки в цьому році помітні, і роботу продовжуємо.

Завдяки децентралізації місцеві бюджети області поточного року лише на бюджет розвитку спрямували 2 мільярди гривень. Для порівняння: в 2014 році це було лише 200 мільйонів.

Вінницька область нині – своєрідний будівельний майданчик (вікна міняються, сквери впорядковуються, дороги ремонтуються і т.д.). Усе це – в дуже непростих умовах по суті неоголошеної війни по відношенню до України, у непростій суспільно-політичній ситуації. Але область розвивається. На фоні інших областей Вінницька – лідер за цілою низкою показників соціально-економічного розвитку.

Вважаю, що цей рік є знаковим. Тому що перебуваємо на переломі загальної тенденції соціально-економічного розвитку. Нині завдання полягає в тому, щоб кількісні зрушення переросли в якісні показники, які давали б можливість підвищити реальні доходи громадян. Перші кроки зроблені. Ми сьогодні працюємо над бюджетом 2017 року, де передбачається зростання заробітної плати для педагогічних працівників на 50 відсотків, працівників галузі охорони здоров’я – більше як на 30 відсотків. Це перші реальні кроки. У Вінницькій області майже 110 тисяч людей, які отримують заробітну плату з місцевих бюджетів, 30 тисяч – із державного. В основному це медики та освітяни. І вони відчують зростання.

З великим оптимізмом дивлюся в 2017 рік. Адже заклали в нинішньому достатньо потужний фундамент. Бачимо, як відновлюється економіка.

Наприклад, динаміка приросту обсягів індексу будівництва – 1,4 (плюс 40 відсотків). І це вселяє дуже великий оптимізм.

Але зараз відбуваються знакові події. Нам треба не спровокувати внутрішні конфлікти всередині країни. Чесно вам скажу: внутрішньо відчуваю постійні спроби деяких сил дестабілізувати ситуацію.

Ми кажемо: «Підвищимо зарплати», «Місцеві бюджети фінансуються». А от минулого тижня була здійснена хакерська атака на систему казначейського обслуговування місцевих бюджетів, Пенсійного фонду. Не подобається комусь, що ми в такий непростий час виплачуємо пенсії, зарплати, забезпечуємо військових. І вони хочуть зашкодити цьому. Для чого? А для того, щоб звинувачувати владу в тому, ніби в нас нічого не виходить. Але навпаки, у них нічого в них не вийде. У нас же все вийде!

– Бершадщина завжди перебувала в лідерах практично по всіх показниках, особливо в аграрній галузі. Як нині ми виглядаємо на фоні інших районів? Що потрібно зробити, аби подолати труднощі, якомога швидше розв’язати проблеми?

– Бершадський район має надзвичайно високий потенціал розвитку. Насамперед, людський потенціал. Це пов’я зано з глибинними традиціями, характерними для району. Не хотів би давати якісь оцінки, але, на превеликий жаль, район за багатьма показниками був дезорієнтований. І те, що сьогодні в районі наводиться лад, – це лише перші кроки до того, що потрібно зробити.

Район багато втрачає з огляду на те, що еліта, тобто різнопланові групи впливів, роз’єднані. А треба об’єднатися на благо розвитку Бершадщини. Тому що конфліктність, присутність пошуків ворогів – це зовсім не ваш шлях. Я був на зібранні у вашому районі у лютому. Такої важкої зустрічі не пригадую.

Постійно відчував: зібралися люди, які певною мірою формують еліту району, але вони розчавлені конфліктністю, що була присутня того дня на зустрічі. Шукалися не шляхи вирішення проблем, а йшов пошук винних у тому, що не зроблено, але треба зробити.

Оце те, від чого потрібно відійти сьогодні представникам усіх політичних сил району.

Повинно домінувати почуття здорового патріотизму й любові до власного району і власної громади. Чим швидше це буде зроблено, тим більше воно піде на користь жителям Бершадського району.

Впродовж останнього року бачу цілий ряд позитивних зрушень у частині нормалізації системи діалогу по владній вертикалі райдержадміністрації, райради, депутатського корпусу, міської ради. Але, звісно, є ще багато над чим працювати.

– Якщо в аграрній галузі район має незаперечні успіхи, то про промисловість не можемо цього сказати...

– Бершадщина тут втратила той великий промисловий потенціал, який мала. Причина криється не тільки в тому, що так склалися обставини.

Ось подивіться: в інших районах постають нові підприємства. На жаль, цього не можна сказати про Бершадський район. Хоча тут є унікальні можливості з точки зору інфраструктури тих заводів, які раніше працювали. Сьогодні до компаній, які інвестують промислову індустрію, ми не бачимо черги. Але вони приходять, ми з ними ведемо діалог. І, як правило, існує дуже жорстка конкуренція: а куди проінвестувати, щоб побудувати те чи інше підприємство.

І тут дуже багато залежить від умов, які формують органи місцевого самоврядування та місцеві органи влади.

Мені постійно говорять, що постійно йдуть інвестиції у місто Вінницю, а чому не йдуть в райони? Відповідь у дуже простих речах. Наприклад, коли я працював заступником Вінницького міського голови, ми уточнили план розвитку міста, зареєстрували індустріальний парк, під нього формували інвестиційні майданчики, провели інвентаризацію усіх заводів, які зупинили свою роботу. І сьогодні це спрацьовує. Тому що в нас, наприклад, споруджується машинобудівне підприємство, яке виробляє холодильне обладнання, тут буде створено 1500 робочих місць. Але базовим критерієм, окрім того, що є інфраструктура, майданчик, є комфортність проживання у Вінниці. Тобто сам факт комфортності проживання у Вінниці є великим фактором конкурентоспроможності. Тому повинні собі ставити питання: якщо хочемо, щоб промисловий індустріальний капітал приходив у Бершадь і район, місцева громада повинна дати собі відповідь: «А що ми пропонуємо?».

І не просто зареєструвати чи не зареєструвати, а чітко визначити, які умови створимо для цього.

Наприклад, варто подивитися, наскільки динамічно зараз розвиваються Гайсин, Іллінці, міста обласного значення Могилів-Подільський, Жмеринка. З огляду на це відбуваються дуже серйозні зміни. От якраз на пробудження ініціативи спрямовано дії Уряду, пов’язані з добровільним об’єднанням громад.

Приклад Джулинської об’єднаної територіальної громади є дуже позитивним. Фактично ця громада набуває формальних ознак міста обласного значення. До неї будуть заходити субвенція на освіту, і вони будуть фінансувати освіту, субвенція на охорону здоров’я, і вони фінансуватимуть галузь. А ще ж 60 відсотків податку на доходи фізичних осіб.

Через рік ви побачите, як потужно розвиватиметься Джулинка і села, що увійшли до цієї громади. Бершадський район був, є і буде. Але формування добровільних об’єднаних громад – це принциповий момент.

Разом зі створенням об’єднаних громад буде трансформована робота районних інституцій влади. Вони будуть відходити від функцій, коли керують і розказують, як людям жити. А надаватимуть послуги громадянам – соціальні та адміністративні. Будуть координувати функції. Наприклад, відділ освіти району буде слідкувати за дотриманням законодавства про освіту, вестиме методичну роботу. Функція освіти – це державна функція, і школа в об’єднаній громаді повинна вчити дітей того, що передбачено державною програмою. Це корінним чином міняє світогляд і роль районної влади. Ми є свідками дуже цікавих процесів.

Чесно скажу, що ми, українці, маємо один недолік: думаємо, що за нас хтось прийде і за нас зробить. Спочатку віримо в якогось месію, на нього молимося, а минає рік – розчаровуємося, через рік повертаємося до нього спиною, шукаємо нового месію.

Що маємо робити? Відповідь криється у необхідності передачі влади на місцях активним територіальним громадам, і вони самостійно прийматимуть рішення, наприклад, чи їм потрібен цей дитячий садок чи ні, чи потрібна їм така школа. Асигнування громадам передаватимуть, і вони самостійно вирішуватимуть ту чи іншу ситуацію.Наприклад, я був в об’єднаній громаді одного з районів. Переконував людей у перевагах такої громади. І тут одна жіночка піднімається і каже, щоб ми не закривали їхню дільничну лікарню. Я кажу: «А чому ви до мене з цим звертаєтеся? Адже ви активна людина, створюєте об’єднану громаду. Ми вам передаємо субвенцію на освіту, і вам не потрібно їхати шукати зустрічі з головою обласної держадміністрації, а вирішувати питання самостійно».

Цей приклад свідчить про те, що в нас викривлене уявлення про підхід до розв’язання проблем. Замість того, щоб самостійно зробити кроки і вирішити це питання, деякі люди міркують так, що краще поїхати, побити себе в груди, перевести на когось відповідальність. Тому якраз добровільне об’єднання дасть можливість нам зняти чималі протиріччя, які є в цій частині.

Я не ідеалізую ситуацію. За кілька років ми вибудуємо нову систему комунікацій, з’являться молоді чи старші люди, але молоді духом, які прагнуть рухати і щось робити для громади, району, для країни в цілому. Але це повинні бути ініціативні люди, які закачують рукави й роблять, а не ті, які кричать і шукають крайніх.

– На жаль, чимало депутатів місцевих рад замість того, щоб зосередити зусилля на розв’язанні насущних проблем громад, займають деструктивну позицію, безпідставно й огульно звинувачують чинну владу у всіх гріхах, самі ж нічого не роблять. Як на Вашу думку, можливо, на рівні районів не варто обирати депутатів за партійними списками? А все-таки, слід віддавати перевагу особистостям, людям справді авторитетним, яких знає громада за їхніми конкретними справами й активній життєвій позиції.

– З огляду на той досвід, який вже маю, вважаю, що обрання за партійними списками – поспішна помилка законодавців. Частина людей, які йдуть у депутати за списками, дивиться не на ідеологічну спрямованість партії.

Вони використовують бренд тієї чи іншої партії як інструмент вирішення якихось власних питань. Або просто спекулюють на цьому. Це певна ознака відсутності політичної зрілості. На жаль, в українських реаліях це фактор деструктивний. Подивіться, скільки робиться навкруги!

Всім важко, непросто. Але ремонтуються дороги, людям виплачується заробітна плата, пенсії і т.д. Ще раз наголошую: у нас в цьому році заплановано 2 мільярди гривень бюджету розвитку. Люди бачать зміни. Але дуже часто стикаємося з явищем простого політиканства. На жаль, ловлю себе дуже часто на думці, що такі політикани прагнуть зробити гірше, щоб показати, що це влада неспроможна щось зробити. Нашкодити й показати, що вони (влада) там такі-сякі, а от ми, мовляв, прийдемо і зробимо.

Думаю, що все це говорить про незрілість української демократичної системи. Все більше схиляюся до думки, що вибори за списками – неправильний крок, особливо на районному рівні.

– Багатьох читачів нашої газети цікавить, чи збережеться в ході реформ наш район...

– Вище я вже казав про це і ще раз однозначно скажу: район збережеться. Це пряма норма, передбачена Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». Таке добровільне об’єднання може відбуватися виключно в межах адміністративного району. Дискусія ведеться навколо того, які функції буде виконувати районна влада. Управлінські повноваження будуть зделеговані з району в об’єднані громади.

Але районні адміністрації чи райвиконкоми, районні ради збережуться. Та в них будуть інші функції, ніж ті, до яких ми звикли. Тому що дуже часто до голів районних адміністрацій ставляться, як до перших секретарів колишніх райкомів партії. Насправді ситуація кардинально помінялася.

У кожного буде визначене коло його повноважень. Наприклад, найближчим часом нам планують передати місцеві дороги державного значення – 6,5 тисячі кілометрів.

Величезну частину так званого внутрішньорайонного сполучення передамо на районний рівень. І районні адміністрації будуть мінятися. Базовим елементом їхньої роботи нині стають центри надання адміністративних послуг. Людям оформляють субсидії, послуги надають державні реєстратори, а також реєстратори нерухомого майна. Освіта буде забезпечувати систему державного контролю. Первинна медична допомога перейде на базовий рівень. І туди будуть кошти йти. Тобто відбувається глибинний процес змін.

Ми також вчимося, моделюємо себе. Не можемо сказати, що є якісь готові рецепти. Але це питання виникає через призму нерозуміння подальшої ролі районних інституцій влади.

Тож район Бершадський залишиться, як і всі інші. Ви побачите, коли місцеві громади будуть управляти, наприклад, школами, первинною ланкою, цілим рядом інших закладів, виникне питання: «Що буде робити район?». Ще раз наголошу: зміняться функції його роботи. Він не буде розпорядником коштів. Але ж ми повинні слідкувати за тим, щоб діти навчалися за відповідними програмами згідно з державними стандартами освіти. Ці функції покладаються на районний відділ освіти.

Ми передамо дороги: район слідкуватиме за дорогами між селами. Ми вже зараз передали проведення тендерів на приміські маршрути. І таких функцій дуже-дуже багато.

Просто районним адміністраціям потрібно відійти від надання вказівок на кшталт, що і як сіяти, коли орати і робити все інше. Це ми вже, як кажуть, проходили.

– Дуже важливою завжди залишалася проблема екології...

– Регіональний розвиток базується на трьох стовпах так званої сталості – екологічної, економічної і соціальної. Якщо будемо розвивати тільки економіку, а забувати про екологію, – не буде розвитку. Якщо на перше місце поставимо соціологію на шкоду економіці – теж нічого не буде. Тому сьогодні приділяємо дуже велику увагу питанням екології. Ми розробили окрему екологічну програму, яка базується не тільки на коштах обласного бюджету, а й на роботі з органами місцевого самоврядування. Наприклад, ведемо практичну роботу по формуванню полігонів твердих побутових відходів. І в цій частині буде зроблено декілька показових речей для того, щоб можна було подивитися, в якому напрямку йти. Це робота з парками, а також розчищення русел річок, джерел.

Тому що ніхто джерелами не займався, вони позаростали, притоку води до річок нема.

Також робота з пестицидами.

У цьому році ми провели величезну роботу по переукладанні місць, де розміщалися так звані пестицидні неорганізовані склади.

– Багатьох цікавить діяльність у цьому напрямку ПрАТ «Зернопродукт МХП».

– Проект Миронівського комбінату хлібопродуктів – це стратегічний план. Його поява в південно-східній частині області – це друга знакова подія після Ладижинської ТЕС. Вона заклала довгостроковий тренд розвитку цієї території на найближчих 20-30 років. Цей проект дав можливість створити 4000 нових робочих місць. Я добре знаю, що, наприклад, із Тростянця кожен день тисяча людей їде на роботу в Ладижин. Їдуть і з інших сусідніх районів. На фоні того, що сучасний агропромисловий бізнес не потребує такої кількості робочих рук, це той напрям, який потрібно максимально підтримувати. У контексті запитання про екологію відкрию зміст домовленості з керівництвом Миронівського комбінату хлібопродуктів. Для того, щоб реалізувати другу чергу Миронівського КХП (а таке рішення прийнято), буде проінвестовано ще 500 мільйонів доларів і створено ще 3000 нових робочих місць. Серцевиною проекту повинен стати біогазовий генератор потужністю 20 мегават, який вбиратиме і перероблятиме усі відходи виробництва. З побудовою цього автономного джерела енергії питання екології в контексті даного проекту ми взагалі знімемо. Це дуже екологічний проект.

– В якому стані перебуває зараз реформування галузі охорони здоров’я?

– Це був не зовсім вдалий експеримент, який станом на перше січня 2014 року завершився. І виникла велика маса проблем: а що робити далі?

Наприклад, планувалося створити 11 госпітальних округів. Створили лише 3 – з центрами у Могилеві-Подільському, Крижополі, Бершаді.

На те, що і як потрібно робити, готових відповідей не було. Попри всі негаразди, найбільш вдалим елементом реформи стало формування первинної ланки. Це те, що ми називаємо центрами надання первинної медико-санітарної допомоги. Ми це гармонізували із формуванням екстреної медичної допомоги. Зараз працюємо над тим, щоб уся Вінницька область була повністю охоплена сучасною системою інформаційних технологій, диспетчеризацією. І щоб людина відчувала, що при необхідності зможе одержати вчасну і кваліфіковану медичну допомогу в спеціалізованих лікарняних закладах. У нас дуже важка ситуація з третім рівнем – обласними закладами, якими фактично ніхто не хотів займатися впродовж цих останніх чотирьох років. Це такі заклади, як обласна дитяча лікарня, лікарня імені Пирогова, онкодиспансер. Зіткнулися з дуже великими викликами. Лише зараз можна говорити про певну стабілізацію ситуації. На найближчий час Уряд запропонував поступовий перехід, і ми очікуємо, що з 1 липня поточного року центр надання первинної медико-санітарної допомоги або інституція сімейних лікарів будуть фінансуватися не з бюджету, а з державного фонду страхової медицини, який буде створено. Цей фонд спочатку буде формуватися за рахунок бюджету. Чому це має важливе значення? Тому що не буде тепер прикріплення людей до сімейного лікаря за територіальним принципом.

А реалізовуватиметься принцип «Гроші ходять за людиною». Це дуже великі виклики. Адже той сімейний лікар, який є ефективним, буде укладати угоди. І до нього можна приїздити навіть з інших районів. На другому етапі планується, що на таку систему перейдуть лікарні другого рівня, тобто колишні центральні районні лікарні. Думаю, що Бершадь в цьому виграє. Бо вкладено великі фінансові ресурси, і є дуже великий досвід у цій частині. Та є цілий ряд колишніх лікарень, які, окрім назви, втратили навики, там нема фахівців, умов. Вони зіткнуться з дуже сер йозною ситуацією, адже може так статися, що ці лікарні (вони повинні набути статусу закладів) просто нікому не будуть потрібні. І на третьому етапі ця реформа торкнеться лікарень третього рівня, де надається спеціалізована медична допомога. Я далекий від того, щоб говорити про якісь готові рецепти. Але таку стратегію на сьогодні декларує профільне міністерство охорони здоров’я.

– Вище Ви вже трохи сказати про систему освіти. Якщо можна, про цю галузь детальніше.

– Протягом останніх років впроваджений принцип так званого незалежного тестування або незалежного оцінювання знань. В одному з районів області на золоту медаль претендували 25 дітей.

Але коли провели незалежне тестування, то жоден претендент не підтвердив рівня знань. Ось чому сьогодні є питання. Освітня галузь нині повинна дати собі відповідь: що ми повинні робити? Повинні думати про те, щоб дати дітям якісну освіту чи звертати увагу на якісь інші фактори?

Я вважаю, що ми повинні бути чесними і давати конкурентоздатні знання нашим дітям. Подивіться, що відбувається: сьогодні, наприклад, батьки дитини-старшо клас - ника, які мають можливість, перед вступом до вишу наймають репетиторів. Це та людина, якій ми доплачуємо через те, що не могли дитині дати якісні знання в загальноосвітній школі. І ми повинні це розуміти. А по-друге, ми зараз зіткнулися з такими явищами, коли батьки всупереч позиції керівництва шкіл або громаді окремих сіл беруть своїх дітей незалежно від того, є автобус чи нема і влаштовують їх у сильнішу школу.

Люди самостійно вирішують ці питання, самі організовують підвезення і т.д. І цей процес пішов стихійно. Не бачити цього – робити вигляд, що проблеми не існує. Насправді є великий запит щодо якісної підготовки дітей по третьому рівню акредитації. Нині ми рухаємося за принципом формування так званих базових шкіл. І ці базові школи третього рівня акредитації повинні бути оснащені найкраще і технічно, давати якісні знання для тих дітей, які доходять до цього рівня. Ми перебуваємо в дуже великому процесі змін щодо цього напряму. Знову ж таки, при добровільному об’єднанні громад асигнування виділятиме держава на такі громади. Але сама громада добровільно буде визначати, школа якого рівня їй потрібна.

– Не можемо обминути і таку важливу галузь, як культура...

– У цьому році ми зробили декілька дуже потужних кроків. У селі Марківці Теплицького району (хоч мало хто в це вірив) відкрили меморіальний комплекс Миколи Леонтовича. Це одна з найкращих споруд, яка цьогоріч введена в Україні. Зробили реконструкцію обласного художнього музею. Робимо все для того, щоб запустити нову систему опалення для облмуздрамтеатру.

Купуємо інвентар, обладнання і т.д. Але разом з тим у галузі є великий комплекс питань, які будемо вирішувати.

У першу чергу це стосується кардинальної зміни підходів до підтримки вітчизняного кіно, опрацьовуємо нову концепцію управління музейною справою на теренах області, внесено пропозиції щодо формування нової моделі управління бібліотечною справою. Зона нашої окремої уваги – музично-драматичний театр ім. Садовського, ляльковий театр, одним словом, все те, що дає можливість доторкнутися до чогось величного, світлого, чистого.

Усі додаткові фінансові ресурси, які були в нас у цьому році, ми вкладали в галузь культури. Зробили порівняння і побачили, що виділили на фінансування окремих проектів коштів більше в десятки разів, ніж раніше.

– Валерію Вікторовичу, нині триває реформування друкованих засобів масової інформації. З нашої області у перший етап пішло 16 видань. Якою Ви бачите співпрацю з редакціями місцевих газет?

– Якщо ви подивитеся центральні канали телебачення, то майже не побачите позитивних новин, наприклад, що відкрито новий дитсадок, ремонтуються дороги, діти ходять у школу. Ці канали змагаються між собою, хто більше налякає людей, дасть більше негативу. Це вже виглядає непристойно. Особливо з огляду на те, що країна фактично перебуває в стані війни. В мене виникає дуже багато запитань щодо інформаційної політики, яка проводиться в країні.

Соціологія показує, що понад 70 відсотків населення, особливо в сільській місцевості, які не мають можливості доступу до сучасних каналів, черпають інформацію якраз із районних газет. Більше того, найвищий рівень довіри саме до цих видань. За таких умов я, як голова обласної державної адміністрації, і районні адміністрації дуже зацікавлені у донесенні до людей інформації через районки. Це жива робота з людьми.

Влада повинна постійно повинна відчувати діалог із людьми, давати відповіді на всі актуальні питання. Я доручив головам районних державних адміністрацій найближчим часом підготувати окремі програми, які б давали можливість висвітлення в газетах діяльності місцевих органів виконавчої та представницької влади. Програма затверджується на сесіях районних рад і за висвітлення діяльності адміністрації та ради встановлюється система виплат. За такими сценаріями вибудовуємо співпрацю і з іншими виданнями.

– Валерію Вікторовичу, що ще Вас найбільше тривожить у наш непростий і напружений час?

– Окрім усього іншого, ми займаємося великим колом питань безпекового характеру. Базове завдання влади – гарантувати людям безпеку.

Найперше, для наших дітей, онуків. Це великий пласт роботи, який мало хто бачить, але цьому приділяємо дуже велику увагу. На етапі трансформації міліції в поліцію дуже багато змін, і ми повинні все зробити для того, щоб гарантувати людям безпеку.

Займаємося комплексом питань, що стосуються мобілізації і демобілізації, питаннями територіальної оборони.

Ми постійно розвиваємося.

Дуже хотів би дати людям надію. По суті своїй я оптиміст.

Добре знаю: люди можуть піти і йдуть за оптимістом. За песимістом ніхто не піде.

Подивіться, ми з нуля вибудували нову українську армію.

Крок за кроком рухаємося вперед у питаннях міжбюджетних відносин. Подолали проблему з казначейством і фінансуємо бюджетні заклади. Піднімаємо заробітну плату. Так, непросто, так, мало.

Але це кроки вперед.

Базовим елементом сьогодні є дати людям надію. Створити умови, щоб люди повірили у власну спроможність змінити нашу країну на краще. Країну, в якій щасливо житимуть наші діти та онуки.

Своїм підлеглим я кажу: Бог нам дав унікальний шанс жити в такий непростий час і увійти в історію. Усі, хто житиме після нас, повертатимуть свої погляди у той період, в який ми живемо і творимо. І даватимуть оцінку кожному з нас, говоритимуть про те, чи нам вдалося утримати ситуацію на плаву, чи ми вистояли, як поводилися у такий непростий час.

– І на завершення: що б Ви побажали жителям нашого району напередодні Нового року і Різдва Христового?

– Я б хотів побажати простих зрозумілих речей: мирного неба, родинного затишку, побільше позитивних емоцій, втіхи від рідних, близьких, діточок, онуків і віри у велике майбутнє нашої держави.

Вів розмову Федір ШЕВЧУК.


Дивіться також в розділі  Персоналії
» 16.06.2018 Людмила Володимирівна Колесник – лікар загальної практики – сімейної медицини Бершадської амбулаторії ЗПСМ. Працює на цій відповідальній посаді з 2008 року.
» 16.06.2018 Досвідчений лікар і мудрий колега Оксана Богданівна Шелест народилася та виросла у родині медиків, тому і не дивно, що і професію обрала відповідну.
» 08.04.2018 Марко Іванович Грищук народився у квітні 1943 року в П’ятківці, в сім’ї хліборобів. Коли йому було півтора року, батько пішов на війну, і вихованням сина займалася мати.
» 07.04.2018 Наполегливий, працьовитий, відповідальний, організований – цими та багатьма іншими позитивними якостями володіє добрий господар, люблячий чоловік і батько, надійний товариш і побратим Ярослав Антонович Фурик. Народився чоловік у квітня 1963 року...
» 25.03.2018 Головне – здоров’я людей
» 25.03.2018 Нелегка йому випала доля…
» 17.03.2018 У праці життя і краса
» 17.03.2018 Добра, ніжна, неповторна
» 08.03.2018 Зелені гектари Анатолія Гуза
» 08.03.2018 Ветеран, працелюб, порадник
Всі статті розділу Персоналії »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Щодо проблемних питань відносно сміттєзвалища</b><br />Жителі села Флорино знову вимагають від керівництва району припинити завозити побутові відходи на сміттєзвалище, що...
2 фото   
<b>Нарада з питань газифікації району</b><br />Голова районної державної адміністрації Олександр Снігур 28 серпня 2012 року провів чергову робочу нараду щодо...
14 фото   
<b>Вибух на городі</b><br />Менше тижня минуло з часу відзначення 64-ої річниці Перемоги, коли найстрашніша в історії людства війна обізвалася...
3 фото   
<b>На півдорозі до мрії</b><br />Питання газифікації правобережної частини району, по річці Південий Буг, за останні роки настільки набило оскомину...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Лісниче
Медвідь Тодосій Кирилович (1909) 1909 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 00.08.44. Похов. Ясський пов., Румунія.

З історії Бершаді
Роки соціалістичних перетворень були наповнені для трудівників Бершаді досягненнями у розвитку культури, охорони здоров'я. Про щасливе життя робітників, селян та службовців міста за радянських часів, їх трудові звершення розповідала районна газета «Соціалістичний шлях», що почала виходити з 1932 року. 1936 року в новому приміщенні відкрили бібліотеку. Молодь набувала знання в середній,... Читати далі »



Останні новини

Валерій Коровій: «Маємо вагомі підстави для оптимізму» - Бершадь в персоналіях - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
  • Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    Продам хату в с. Лicниче(80соток). Цiна договiрна.
    21.08.2019(097) 935-72-87
  • Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    Продам Бджiл: Бджолопакети, плiдних Бджоломаток; доннi Пилкоуловлювачi для вуликiв; Бджолиний пилок та iн.
    03.05.2019(099) 605-35-15
  • Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    Продається будинок з газом і усіма прибудовами (криниця, два хліви, кухня літня з газом, погріб, курятник, садок, квітник, склад) город 25 соток до центру 5 хв. с.Чернятка ціна 2800 доларів.
    14.03.2019(096) 857-99-62
  • продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    продам будинок с. Хмарівка газ, капітальні прибудови земельна ділянка 40 соток, гарне місце
    10.11.2018(096) 110-73-20
  • втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    втрачено сертифікат серії ВН 0235449 виданого Бершадською РДА на право на земельну частку(пай) на імя Корнійчука В.І.
    19.10.2018(097) 210-13-28
Всі оголошення Розмістити оголошення