У зв'язку з розвитком металургії, залізничного та водного транспорту потреба у вугіллі різко підвищилася. Розпочалося будівництво вугільних шахт в Донбасі, на Уралі, в підмосковному і Кузнецький басейнах, на Далекому Сході. До початку XX століття видобуток вугілля зросла з 121 тис. тонн у 1860 р. до 12 млн. тонн в 1900 р., а в 1916 р. досягла 34,5 млн. тонн.
У 1935 р. у вугільній промисловості зародилося стаханівський рух. Ініціатор цього руху забойщік шахти «Центральна-Ірміно» (Донбас) А.Г. Стаханов показав, що при належній організації праці, вмілому використанні техніки можна різко підвищити продуктивність праці.
Наприкінці 1980-х років в економіці країни назріває загальний господарський криза. Руйнувались фінансова система, потужні страйки потрясли вугільну галузь у 1989 - 1990рр., Рвалися господарські зв'язки між республіками розпадається СРСР. Все це наклало на виявилася ще раніше негативні тенденції. Загальне падіння виробництва призвело до значного зменшення потреби у вугіллі. Нестача коштів держбюджету, зростаючий з 1991р., Фізичний і моральний ізанос гірничошахтного устаткування, криза соціальної сфери, падіння дисципліни та продуктивності праці (до рівня 1947р.) - Всі ці негативні явища наростала. Єдиним виходом стала реструктуризація всієї вугільної галузі. В іншому випадку вугільна промисловість Росії завалилася б протягом кількох років, і наша країна, яка має колосальні запаси вугілля, була б змушена закуповувати вугілля за кордоном, а сотні тисяч гірників лишились б роботи.
Для запобігання колапсу вугільної галузі потрібні були рішучі заходи. Початок їм поклав Указ президента РФ від 30 грудня 1992р. «Про перетворення в акціонерні товариства та приватизації об'єднань, підприємств і організацій вугільної промисловості». Очолити роботу з реструктуризації вугільної галузі було доручено створеної в квітні 1993р. компанії «Росуголь». В найкоротші терміни були розроблені «Основні напрямки реструктуризації вугільної промисловості Росії», затверджені урядом РФ.
Основу виробничого потенціалу російської вугільної промисловості першого-другого десятиліття XXI століття складуть високопродуктивні комплексно-механізовані вуглевидобувні підприємства.
В результаті реструктуризації виробничого потенціалу галузі кількість шахт має скоротитися до 90-100 підприємств, а розрізів - до 60-65. Їх сумарний видобуток складе 290-340 млн.т на рік. Зросте екологічність вугільного виробництва, безпека і привабливість праці шахтарів
