День журналіста - це не тільки професійне свято працівників засобів масової інформації. Це свято загальнонародного, тому що важко уявити сучасне суспільство без інформації, без засобів її передачі, без професійного погляду на події та факти нашого життя.
«Надзвичайно потрібні були українські видання, коли Україну оголосили незалежною. Тоді саме журналісти привели політиків до влади у знову створеному державі. Трагедія почалася після того, коли ці політики, дорвались до влади, забули, кому вони цією владою зобов'язані. А дякувати вони повинні саме журналістів, які і сьогодні постійно про них розповідають, а сваритися з ними - це недалекоглядно. Адже тільки той, хто товаришує з журналістами, а не тисне на них чи роздає вказівки, є мудрою людиною і розумним і перспективним політиком. »Голова Національного союзу журналістів України Ігор Федорович Лубченко (Джерело: GazetaUA.com, № 46 (46) - 7 / 12/2005)
«Україні потрібні нові стандарти журналістики, цивилизованого медіа, в якому було б представлене все розмаїття ідей і думок. Воно має поступово лишаться заангажованості, політичної обмеженості. Новий вимір мають набути взаємини держави і преси. У влади не може бути тем, закритих для журналіста. »(Із Звернення Президента України Віктора Ющенка з нагоди Дня журналіста, 6 червня 2005)
