Книги, що виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарської навали книги гинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнській євангеліє (яке дочка Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили клятву французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромірово євангеліє (1056-1057), два Ізборніка 1073 і 1076 гг., Мстіславово євангеліє XII ст.
У Західній Україні активну бібліотечне рух починається зі створення Галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васільковіча - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня.
З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються великі зміни в усьому європейському книговиданні і, звичайно, бібліотечну справу. Значного розвитку бібліотеки набули у XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні шляхетні роди, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи.
У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. у Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 рік мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли у 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та чітален «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель.
У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики.
Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Серед ведучих - Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.
Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870.
Книгосховищ послугами користуються понад 17 мільйонів 490 тисяч читачів.
