Проза

Стоїть ще не зовсім жовта, а золотава осінь. Ніжний, ще по-літньому теплий вітер роздмухує пасма бабиного літа, що легким павутинням обвили траву та високі бур'яни парку. Ніжно шелестять каштанові п'ятикутні листки, що в траві, немов серветками розляглись під пахучими свічами. А тепер колючі кульки ледь-ледь починають розкривати свої серединки, і додолу падають стиглі коричневі каштани.... читати далі ...»

'Учітесь, читайте. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь' Т. Г. Шевченко.Все шкільне життя мрієш стати великою людиною. Хочеться бути схожим на когось з директорів, начальників, або звичайну вчительку, яку всі поважають, про яку пишуть, і яку не забувають. Але не всі ми повз мрії стараємось досконало вивчити уроки. Адже шлях до чогось великого починається з тернів першого класу. Коли хочеш... читати далі ...»

Коли білі сніги починають стрімко бігти тендітними струмочками, а у сонних лісах пробиваються ніжні підсніжники, ми перші беззахисні квіти приносимо у школу, щоб поставити на вчительський стіл. Білі тендітні голівки ніжно схилились з невеликого стаканчика на скатертину вчительського стола між книжками, і в класі пахне весною. Весна вже є, вона війнула першим подихом квітів, першими розталими...