Твори земляків

…у руках стискаю ніж. Тихо продираюся між деревами. Ступаю обережно. Дивлюся під ноги і шукаю хоч якісь сліди ЇЇ. Вона невелика і руда. А я ЇЇ мушу знайти. Далі направлюся до гущавини з молодих дерев. Деревець так багато, що там вона запросто могла б сховатися. Може Вона тут? Ні, нікого. Все ж детально оглядаю кожен закуток. Треба уважно дивитися. Мали б хоч сліди залишитися якісь.... читати далі ...»

В електричці людей повно, Надзвичайна тіснота. На колінах везе жінка Здоровенного торта. Біля неї примостились Молоді два хлопці, Які теж везли торта В маленькій коробці. Жінка трохи задрімала (Монотонно все ж гуло), А коли вона проснулась, То торта, як не було. На колінах в пасажирки Торт вже був малий… Ну, а хлопців не було – Вже десь і зійшли… Жінка ніби... читати далі ...»

Все змінюється, все кудись тече, І ми на цій землі лиш тимчасово. Настане час і перейде усе, Залишиться нетлінним тільки Слово. Воно всьому початок і кінець, І вже не раз відлунням відізвалось. Якби не Слово, що сказав Творець, То ми б про Нього також не дізнались. читати далі ...»

Кажуть, щастя важко мати, Бо його треба впіймати. А секрет увесь у тім, Що воно дається всім. Тільки з часом кожен знає, Що щасливим був колись, Адже щастя вже було, Та, на жаль, давно пройшло. В цьому суть велика є – Щастя в кожного своє. Зупиніть його на мить – Щастя-пташка відлетить. читати далі ...»

Люблю з дитинства рідну мову, Мов ранню пісню солов’я. Я нею мовив перше слово, Спілкуюсь нею я щодня. Бо то є мова Тарасова, А також Лесі і Франка… Мелодія – Івасюкова, І – «Зачарована Десна». Вона весела й жартівлива, Вона журлива і сумна, Та завжди серцю вона мила, До неї тягнеться душа. Великий світ багатомовний, Та українську я люблю, Люблю народ я свій... читати далі ...»

Тихо-тихо пада сніг, Тріщить морозець, В синім небі ясні зорі, Місяць-молодець. Зібралися звірі в лісі Новий рік зустріти, Усі прийшли, як один – Дорослі і діти. Красуня-ялинка, Срібні гілочки, Гірлянди-горішки, Золоті свічки… Дід Мороз прийшов Й Снігуронька У гості прийшла. Їх Лисичка зустрічає, Веде до стола. Там вже Вовк з Вовчихою, Їхня дітвора, А ще... читати далі ...»

Жахлива дата – 33! Голодні села й хутори. Зима. Безхліб'я і мороз. Людських смертей апофеоз. Кривавий сталінський терор. Голодомор! Голодомор! Та де ж могили? Де хрести? Народе мій, прости, прости... Вороння й янголи над ним – Тим трупозвалищем страшним. У сатани така робота – Стооке зло. Війна. Скорбота. Лети, душе моя, лети У... читати далі ...»

Мама – перше слово, яке вимовляє дитина. Мама – ти єдина в житті найрідніша людина. Мама виглядає завжди нас у свого віконця, Мама – сива ластівка, перший промінчик ласкавого сонця. Ну, а ми все в бігах, все при ділі і все при роботі, І не маємо часу, бо свої нас обсіли турботи. А матуся чекає, вигляда, За ворота виходить, Їй не треба нічого, тільки б діти... читати далі ...»

Село моє! Душі моєї раю. Моїх дідів і прадідів земля, Мого дитинства веселковий краю, Надія, віра і любов моя. Село моє! Ти чаша полинова, Молитва щира посивілих скронь. Село моє! Людська одвічна втома Й нестерпний біль мозолистих долонь. Село моє, колиско калинова, Полів квіткове диво-вишиття. Село моє – старече мудре слово, Безмежна радість й тихе каяття. Приніс нам... читати далі ...»

Я роки не буду рахувати, Скільки літ на світі ти живеш. Я по-людськи хочу запитати, Звідки ти сил стільки береш? Я тебе не мало років знаю, Поважаю всю вашу сім’ю. Мужню і надійну «нашу Валю», Яка завжди у бойовім строю. Материнське горе пережила, Через серце пропустила все. Вистачило мудрості і сили, Щоб жіноче зберегти лице. В житті доля тебе не зламала, На коліна не ставала... читати далі ...»