Змахне рукою – крутять заметілі,
Тупне ногою – сипляться сніги.
Сріблиться на бровах у неї іній,
Косу немов із снігу заплели.
Вона холодна, але гарна пані,
І щічки в неї білі та рум’яні.
Неввічлива вона – мете снігами,
Та дружить все-таки із нами.
І для санчаток гірку вона робить,
Багато свят узимку в дім приходить.
Пухнасті сніжки діти щоб ліпили,
І Новий рік щоб разом всі зустріли.
Ось така ця пані – холодна зима,
І хоч тепла у дні оці нема,
Та люблять всі, як вона приходить
І пензликом по вікнах ніжно водить.
