Цимбал Микола Іванович

  • Подобається1Не подобається
  • 31 Березня 2011 р

Народився 1 грудня 1956 року в м. Бершаді. Навчався в школі села В Киріївки. Після 8-го класу розпочав самостійне життя: професійне училище і перша работа- слюсарем на Миколаївському Чорноморському суднобудівельному заводі. З 1975 по 1977 служив в армії м. Ахтубінська Астраханської області. Там же закінчив курси газо-електрозварювальників.

Після армії планував жити з батьками в селі В.Киріївці. Проте життя змінило плани і виїхав до м. Києва. У 1981 році закінчив Дніпропетровську школу міліції і служив дільничним інспектором міліції. Після Національної академії МВС України працював в Міністерстві внутрішніх справ (1986-1993 р.) Півроку служив в Управлінні кадрів ГУ МВС України в м. Києві . З посади начальника відділу ГУ МВС України в Київській області пішов у відставку за станом здоров`я. Як інвалід-чорнобилець 2- ї групи, в грудні 1996 році, був комісований. Все !Медики і родичі чекали похоронів. Не дивлячись на важкий стан здоров'я, продовжував жити і боротися за життя за принципом: «Твори добро і живи!Світ не без добрих людей!» Зустріч, яка подарувала йому життя, відбулася на початку березня 1998 року...

Полковник МВС у відставці. Пенсіонер – чорнобилець

Так як цього року 25 річниця аврії на ЧАЕС, то суто чорнобильське питання: як потрапили до Чорнобиля і що можна про нього розповісти? Це халатність керівництва чи ще чось інше, чого недомовляють чи тримають під грифом «секретно»?

У перші дні роботи в Міністерстві внутрішніх справ мені сказали:«Ти там ще не був!Виїжджає група працівників МВС України і ти в цій команді!» Я оформив перше відрядне посвідчення і з 9 по 17 вересня1986 р., безвиїздно знаходився в м. Чорнобиль і м. Припять.Все, що я бачив в Чорнобильській зоні, - це світова трагедія. Постраждали не лише українці. Хто винен в тій аварії? Відповідь проста - люди! Хто конкретно? На це питання ніхто і ніколи, не відповість об`єктивно. Це моя думка.

Наслідки аврії для мене особисто та для країни?

В період аварії 26 квітня 1986 р. я навчався в академії МВС. Першого травня, чіткої інформації про аварію не було.Я, з двома дітьми (1983 р.і1984р. нар.) і дружиною відпочивали на березі ріки Дніпро,окраїна м. Киева, з боку Чорнобиля.У мене першало в горлі під час гри з м'ячем. Вулиці, що завжди були людними, дивували свою тишею. Тиша насторожувала, аж мурашки по тілу бігали: «Куди люди поділися!» Стрес був серйозний! Лише після 10 травня з великим трудом я зміг вивезти свою сім`ю до батьків у село. Якщо розповідати в яких місцях із якими рівнями підвищеної радіації я був, то можна книгу написати товстезну.

Що було після Чорнобиля?

Шість років я був куратором Житомирської області по лінії діяльності дільничних інспекторів міліції від міністерства і, за службовим обов'язком треба було туди їздити. Така поїздка була не одна. Працюючи «на ізнос» начальником відділу ГУ МВС України в Київській області, я продовжував «вирощувати» діагнози і до моїх сорока років, їх накопичилося стільки, що дивом залишився живий ..За станом здоров'я я не зміг дослужити до міліційної пенсії, одинадцать місяців.Сьогодні моя пенсія, як інваліда Чернобильця 3 групи, аж-2268 гривень! Це наслідки для мене. Що стосується наслідків для країни, відповім просто: «Постраждали на багато років всі люди.Статистика смертності і захворювань страшна. Нація вимирає.Діти хворі, а вони - майбутнє країни.Хто служитиме в армії і захищатиме країну?»

Боротьба за життя. Як і завдяки чому Ви вижили?

Починаючи з 1986 року, мої хвороби точили мене, як іржа. Мені не говорили про мої страшні діагнози, але я їх читав у очах лікарів. Я був гормональнозалежним. Препарат, упаковка якого розходилася за три –чотири дні, в Україну легально не поступав і був дуже дорогим. З таким станом здоров'я всі чекали моїх похоронів. Я ходив з паличкою, харчувався за спеціальною дієтою, і...прощався з рідними.

Яка Ваша мрія? Що таке мрія в житі людини? Чи вона досяжна?

Це моя улюблена тема.З цього приводу я написав книгу: «Ваши Мрії, Цілі і Мета Життя».Після закінчення школи, якось спілкуючись з однокласниками, у мене закралася думка, щось написати -пісню чи вірш. Я не знав що. Періодично про це згадував. У моєму оточенні, до травня 1998 р., не було людей тих, що розуміють важливість мрії в житті людини для успіху. Тому я жив, як живуть 97% людей. Замість пісні або вірша, я написав книгу про мрію та її реалізацію.Сьогодні я навчаю людей, як писати мрії, визначати цілі і допомагаю їхній реалізації. До однієї великої Мрії готуюся. Я хочу, за один день, дати свій тренінг по темі: «Мрії» - 1000000 чол.

Чим зараз займаєтесь? Наскільки можливо військовій людині адаптуватися у цивільному житті?

З травня 1998 р.по теперішній час я займаюся дистриб`юцією. На одну пенсію жити сім'ї було дуже складно.У мене був єдиний вибір –розібратися, що таке дистриб`юція і чому одні люди з вищою освітою займаються цим видом діяльності,а інші-ні? У мережевому маркетингу я зустрів багато офіцерів, знаю навіть генерал- майора міліції з Уркаїни. Його також здоров'я привело в цю індустрію.Що стосується адаптації військових до цивільного життя, відповім просто: - Потрібно змінюватись! Адже, змінюється життя навколо досить швидко. Хтось мрів про звання, хтось про гарну пенсію. А вийшовши у відставку, що далі..? Це теж залежить від мрії та цілей життя.

Ви самореалізувалися в житті?

Цікаве питання для мене. Я зрозумів, що на пенсії життя тільки починається. Адже, ти можеш займатися улюбленими спрвами. Тому я зараз, лише на початку дороги до самореалізації.Коли я виконаю пункт номер два зі своєї Мети: виростити більше 10 лідерів – наставників на першому рівні, кращих професіоналів МЛМ, ніж Джон Каленч, тільки тоді я зможу сказати, що я самореалізований. Але вдосконаленню немає меж!

В чому подягає суть Вашого відпочинку? Як і де відпочиваєте?

Коли ти займаєшся улюбленою справою, то це відпочинок.Коли я працюю на сцені, навчаючи людей, які прийшли на мій тренінг, я не те, що відпочиваю, а отримую дозу адреналіну від цього процесу . Щоб навчати людей, треба багато працювати над собою.Тому я роблю собі відпочинок, усамітнююся від людей - читаю книги і пишу .Є улюблене місце на дачі у Вінницьких Ставах (70 км від столиці), і в Криму. Найкращий відпочинок для мене, коли я сам в творчому процесі. Відпочиваю – працюючи, працюю – відпочиваючи!

«Бершадь - моя мала Батьківщина», - що для Вас ці слова. Як часто буваєте?

Ви мене ріжете по- живому.Коли мене запитують, яке у найулюбленіше місце на землі, то я завжди згадую, виноград, на горі – городу, батьківську хату (хутір Цимбали).На горі, я часто сидів і спостерігав за річкою, мосту не було, люди перепливали на масив човнами.Хтось кричав,на протилежному березі, просив перевезти.Взимку на річці сиділи рибаки і я біля них крутився. Красиве, доглянуте місце було в моєму дитинстві. Я люблю Бершадь. У нас з братами правило: коли ми їдемо з Києва на батьківщину і в`їзджаємо в Бершадський район, ми завжди сигналимо. Так ми вітаємося з Бершадськими землями ще при в`їзді. У душі, в цей момент щось перевертається. Це я вже вдома! Поля, ліси, ріки - рідні! В спілкуванні з людьми - відчуття, що вони найкращі в світі.Працюючи в МВС України я підтримував зв`язки із земляками та допомагав, як міг. Коли працював у МВС, бував у Бершаді один раз на рік, тепер буваю – раз у два – три місяці. Спілкуюся із батьком та допомагаю людям бути здоровими. Я люблю Бершадь!

Які бачите зміни по приїзду?

В базарний день – дуже багато сміття у місті. Не радує також і те, що немає сільському населенню роботи, і воно змушене їхати на заробітки, залишаючи сім`ї. Про яке тут збереження здоров`я можна говорити? Влітку в селах залишаються лише жінки та діти. Поля, як пустелі. Вдивляючись в обличчя людей, не помічаю усмішки. З цим щось потрібно зробити, бо це наша Бершадщина.

Побажання бершадцям.

Позитивних змін! Змінюйтесь! Тільки сама людина може змінити своє життя, свої звички. Не просити у держави робочого місця, а самому його створювати, відповідно до своїх мрій та Мети Життя. Шукайте потрібних людей – ентузіастів, читайте відповідні книги. Бережіть самі своє здоров`я! Я Вас люблю, земляки!


Дивіться також в розділі  Минулі інтерв'ю
» 18.05.2012 Певно, що для недосвідченого виборця Анатолій Матвієнко – не найпривабливіший політик. Він не обіцяє швидкого покращення життя, не роздає гроші на зустрічах із громадою, ба, навіть, нерідко сам вимагає від громадян бути відповідальнішими та...
» 15.01.2012 Депутат Вінницької обласної ради, директор ПрАТ "Зернопродукт МХП"
» 14.12.2011 Депутат Вінницької обласної ради, директор СТОВ "Лан" с. Маньківка Савченко Сергій Павлович. Його добре знають як талановитого керівника, вмілого організатора не лише у Бершадському районі. Не випадково він вже тривалий час очолює...
» 09.11.2011 На життєвому шляху бувають круті повороти долі, а у декого й віражі. Була столиця і провінція. Педагогіка у династії - від матері та бабусі…Здоровий спосіб життя і нетрадиційна медицина. Маркетинг і нутриціологія…Філологія і...
» 18.10.2011 Любавіна Галина Григорівна
» 29.09.2011 Закревський Іван Васильович
» 18.08.2011 Діана Дудник
» 31.07.2011 Іван Гайдей
» 24.06.2011 Павліченко Наталія Миколаївна
» 09.05.2011 Гончарук Ніна Іванівна
Всі статті розділу Минулі інтерв'ю »
Цікаві фото
3 фото   
<b>Побратими по слову і духу</b><br />Цікавий відкритий урок на тему «Співзвучність творчості Василя Думанського і Анатолія Колісника» наприкінці...
2 фото   
<b>Маршрутами пам'яті</b><br />Так склалося, що того дня збіглися дві вагомі події &ndash; міжрайонний автопробіг, присвячений 66-ій річниці Великої...
5 фото   
<b>Дитячий крок - найближче до зірок!</b><br />Відбувся фінал Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу "Крок до зірок". Випробування на артистизм,...
6 фото   
<b>Дошка пошани - 2013</b><br />&#160;Розпорядженням голови районної державної адміністрації М. Бурлаки від 25 липня 2013 року №265 «Про занесення на...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / П'ятківка
Лисиця Петро Іванович (1917) 1917 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Помер від ран 02.05.44. Похов. Молдова.

З історії Бершаді
Колишнє містечко, в якому переважали дрібні ремісники і селяни, пригноблені нужденністю й позбавлені людських прав, перетворилося в сучасне соціалістичне місто з суцільною письменністю. Про здоров'я трудящих піклуються понад 50 лікарів, які працюють у 2 лікарнях, а також медпрацівники інших медичних закладів. Діти шкільного віку навчаються в 2 середніх школах, восьмирічці та в школі-інтернаті.... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Цимбал Микола Іванович - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення