- Звідкіля воно? - думав господар. А сам подумки радів з того, що вода – це ознака життя, що буде урожай, що сім'я буде сита, а душа спокійна.
Поряд із землею Паляничуків були наділи і інших сумівчан, тому вирішив голова сімейства будь-що викопати тут криницю. Разом з родиною зробили добру справу ніби на одному подиху. Доглянули всю місцину; насадили дерев, кущів, зробили стіл та лавки. Гарне було місце для перепочинку стомлених селян, а іскриста вода надавала сили.
І ось, одного погожого ранку господар, як завжди починаючи роботу в полі пішов до криниці привітатись та напитись цілющої води. Нахилившись, він побачив відображення у воді яскравого світла. А коли вирівнявся – то був вражений від яскравого образу Матері Божої, що з’явився над водою. Його бачили і інші селяни, які працювали на своїх нивах.
Звістка про явлення Божої Матері на Бодньовому мочарі в Сумівці облетіла всю округу. Люди звідусіль приїздили і приходили, щоб напитись тієї води, яку благословила Богородиця. І хоча люди шанували цю місцину і дякували господарю за криницю, образ Матері Божої більше не з’являвся над цілющою водою. Жителі села часто задумувались над тим, за що Божа Матір гнівається на них.
Та якось зібралось кілька жінок з нашого села в період Великого Великоднього посту відвідати святі місця Києво-Печерської лаври. Добирались як могли. Уже недалеко Київ, а сонце сіло за горизонт. Де ніч застала, там і залишились на ночівлю. Поснули всі. І раптом яскраве сяйво заполонило небо. Жінки проснулись. Перед ними образ Богоматері, який бачили сумівчанки вдома. І сказала Матір Божа, що не з’являється вона на Бодньовому мочарі тому, що хтось із родини Паляничуків мав великий гріх. І зникла.
Не спалось жінкам до ранку. Потрапивши до Лаври довго молились за гріх своїх односельчан і свої. А повернувшись додому розповіли про історію зустрічі з Богородицею. По-різному сприйняли люди ці перекази.
Минали роки. Мінялись форми власності на землю і власники, та Боднів мочар завжди багатий на життєдайну силу джерельної води.
Нині ця територія, яку орендує в сільської ради с. Сумівка СТОВ «Нива». Тут гарно по-господарськи розмістилась пасіка, невеличкий ставочок. Є і очеретний будиночок зі столом та лавками, а навколо березово-липовий гай.
Це справжній райський куточок на цій метушливій землі.
Боднів мочар
Боднів мочар у полі вмостився,
Він давненько отут народився.
Утворила природа такий ось куток,
Відібравши в народу земельки шматок.
Поросли тут усякі кущі,
В них ховаються птахи й зайці,
А буває, що з’явиться лиска,
Як немає нікого тут близько.
Поросла тут розкішна травичка,
Ну а спрагу втамує водичка.
Отакий незалежний куточок природи
Самовільно створили підземні тут води.
