На прес-конференції 20 грудня Євген Милованов зазначив, що в світі понад 1 млрд. людей голодує. І не тому, що бракує продуктів харчування. З цим якраз складається доволі непогано: світове виробництво сільськогосподарської продукції неухильно зростає. Проблема полягає в нерівномірному її розподілі.
За словами Євгена Милованова, щорічно у Великій Британії на смітники потрапляє продуктів харчування, загальна вартість яких сягає 10 млрд. фунтів стерлінгів. У США близько третини кукурудзи спрямовується на відгодівлю худоби. Значна частина технічних культур (насамперед це стосується рапсу) йде на виробництво біопалива.
Не ліпшим чином ситуація складається і в нашій країні. Дослідження, проведене Проектом USAID «АгроІнвест», доводить, що близько половини сільськогосподарської продукції не доходить до столу. Вона або залишається незібраною на полях, або губиться під час транспортування, або стає непридатною для споживання, поки зберігається в сховищах, і тому масово утилізується.
Євген Милованов визнає, що чимало аграріїв та переробників змушені братися за інтенсивне виробництво з економічних міркувань. Воно забезпечує їм зростаючі прибутки. При цьому не зважають на те, що надмірна хімізація, використання барвників, синтетичних ароматизаторів, консервантів, різних добавок шкодить здоров’ю споживачів, завдає непоправної шкоди довкіллю.
Багато фахівців, твердить Євген Милованов, визнають, що без інтенсивних технологій сьогодні в АПК не обійтися. Мовляв, вони дозволяють не лише збільшувати врожайність, а й знижувати собівартість сільськогосподарських культур, робити продукти харчування доступнішими за ціною. А це багато важить для людей невисоких статків, яких у нашій країні, як і в багатьох інших, – переважна більшість.
Так, середня врожайність органічних культур десь на 20% поступається тим, які вирощуються за інтенсивними технологіями. Але якщо запровадити сучасні методи управління, цю різницю можна звести до мінімуму. Втім, як показує вітчизняна практика останніх років, за багатьма позиціями органічні культури за врожайністю не тільки не поступаються своїм «інтенсивним» конкурентам, а й випереджають їх.
Така тенденція спостерігається не лише в Україні. «Близько 300 досліджень доводять, - сказав Євген Милованов, - що органічні господарства в країнах, що розвиваються, перевершують показники інтенсивних ферм на понад 50%».
Органічний рух в Україні розпочався півтора десятиліття тому, але особливо він активізувався в останні 5-7 років. Наочним доказом тому слугує зростаюча кількість господарств, які органічному виробництву надають перевагу. Станом на 2011 рік їх було вже 155. Загалом під органічне землеробство вони відвели 270 тис. гектарів. «До кінця поточного року ми очікуємо ще ліпших показників», - резюмував Євген Милованов.
У попередні роки, зазначалося під час прес-конференції, на органічному виробництві здебільшого спеціалізувалися великі господарства. Переважно вони експортували свою продукцію до країн Євросоюзу. В останні 5-7 років цим видом діяльності особливо зацікавилися відносно невеликі господарства, які, зазвичай, працюють на наповнення продуктами харчування внутрішнього ринку.
«Ринок також розвивається. Якщо позаминулого року він складав дещо менше 2,5 млн. євро загального споживання, то минулого року впевнено перетнув межу у 5 млн. євро. Таке зростання ми очікуємо і в 2012 році», - сказав Євген Милованов.
За даними голови Федерації органічного руху України, зростання попиту на органічну продукцію помітне у великих містах. Серед них окрім Києва він, зокрема, назвав Донецьк, Харків, Дніпропетровськ.
Найбільш активний попит органічна продукція знаходить серед людей віком до 35 років. Здебільшого перевагу їй надають родини з маленькими дітьми, вагітні жінки.
Євген Милованов визнав, що органічна продукція у багатьох випадках дорожча за ту, яка вирощується за інтенсивними технологіями. Але не варто винити у цьому виробників, високу надбавку часто встановлюють торговельні мережі. Євген Милованов упевнений, якби позиції органічного сільгоспвиробництва вже ближчим часом суттєво зміцнилися, це сприяло б зниженню цін на органічні продукти харчування. Супермаркетам не вдалося б наживатися на дефіциті такої продукції. Але бажаного можна досягти лише за умови, якщо держава своєю підтримкою стимулюватиме динамічний розвиток виробництва здорової їжі.
Поки ж аграрії чекають на таку допомогу. Вона може виражатися у законодавчих ініціативах, у пільговому кредитуванні тощо. Наразі допомога надходить з боку проекту USAID «АгроІнвест», Німецького товариства GIZ, посольств Нідерландів, Швейцарії та Франції.
Голова правління Асоціації учасників органічного виробництва «Біолан Україна» Василь Пиндус розповів приголомшливу історію. Він був учасником наради, організатори якої запропонували всім присутнім на пробу молоко. За своїми смаковими якостями воно нічим не відрізнялося від звичайного. Була лише одна відмінність – корова до цього молока не мала жодного стосунку. Простіше кажучи, воно було штучним.
«Має бути альтернатива… Громадяни мусять своїми гаманцями проголосувати за те, яку продукцію їм купувати», - підкреслив Василь Пиндус.
Керівник напряму «Розвиток ринкової інфраструктури» Проекту USAID «АгроІнвест» Микола Гриценко впевнений – розвиток органічного землеробства є перспективною справою. «Україна могла б зайняти цю нішу. Це дозволило б їй збільшити обсяги експорту сільськогосподарської продукції, і від того вона мала б значний зиск. Водночас це дозволило б їй активно сприяти вирішенню продовольчої проблеми, яка нині постала перед усім світом. Проект «АгроІнвест» надає органічному землеробству великого значення. Ми заохочуємо українських сільгоспвиробників запроваджувати органічне виробництво у своїх господарствах».
Максим НАЗАРЕНКО, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань для bershad.ua
