Плодоовочевий сектор потребує земельної визначеності

  • Подобається0Не подобається
  • 1 Березня 2013, 21:35

21 лютого в Києві відбулася четверта Міжнародна конференція на тему: «Комерційне плодоовочівництво в Україні 2013». Вона зібрала провідних у країні виробників, переробників та реалізаторів плодоовочевої продукції, зарубіжних експертів. Захід відбувся за організаційної підтримки Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) та агентства «AgriEvent».  Про ситуацію, що склалася у вітчизняному плодоовочевому секторі, про можливості та труднощі розповідає президент УКАБ Алекс ЛІССІТСА.

- Скільки Україна виробляє плодоовочевої продукції?

- Позиції плодоовочівництва досить серйозні. Загальний обсяг виробництва складає близько 10 млрд. дол. Доволі велика сума, яка дозволяє говорити про високий рівень роботи в цьому секторі. Стосовно кількісних показників, то ми щорічно виробляємо 22-23 млн. тонн картоплі, близько 10 млн. тонн овочів відкритого ґрунту та близько 2 млн. тонн плодів та ягід.

Український сектор плодоовочівництва за невеликим виключенням є експортоорієнтованим. На сьогодні ми імпортуємо яблука, виноград та іншу продукцію сезонного характеру.

- Куди переважно ми постачаємо свою плодоовочеву продукцію?

- Основною позицією з експорту плодоовочевої продукції у нас є країни Митного союзу. Ми експортуємо досить велику кількість томатів та огірків. Наша мелітопольська черешня йде на російський ринок. Що стосується наших ягід, то ми їх експортуємо як у свіжому, так і в замороженому вигляді до Європейського Союзу.

- Які ринки для нас залишаються найбільш привабливими?

- Я думаю, що за ємністю та за насиченістю найцікавішим ринком залишається Європейський Союз. Там споживається дуже багато плодоовочевої продукції. За цим показником ЄС посідає одно з найвищих місць у світі.

- Чи відповідає наша продукція тим вимогам, які виставляють країни Євросоюзу, інші країни світу?

- Думаю, що ми вже подолали певний етап у вирішенні цього питання. Я вже називав деякі види продукції. Насамперед, це стосується ягід. Тут, в принципі, ми вже пройшли сертифікацію – так звану GlobalGAP. Певну сертифікацію пройшла і томатна паста. Тепер і її ми можемо постачати на європейський ринок.

- Наскільки український плодоовочевий ринок цікавий для іноземних інвесторів?

- Іноземні інвестори вкладають свої гроші в цей сектор. Насамперед, йдеться про інвесторів з Голландії, Німеччини та інших країн Європейського Союзу.

Але слід зазначити, що деякі моменти гальмують процес інвестування в плодоовочівництво. Передусім це стосується незрозумілої ситуації, що склалася на ринку землі. Досі нема чіткої відповіді на такі питання – що буде з орендою землі, з власністю на землю.

Друга проблема – фінансування. Кредитні ставки українських банків такі високі, що вони не дозволяють брати кредити під довгострокові проекти.

- Переважно плодоовочеву продукцію в Україні виробляють домогосподарства. Тим не менш, вони не отримують від держави допомоги. Чому?

- Бо на сьогоднішній день домогосподарства займаються цим видом діяльності через необхідність. У сільській місцевості мало робочих місць, доходи сільських громадян набагато нижчі, ніж у міських. Тому вони не мають іншого вибору, як займатися виробництвом плодоовочевої продукції.

Як на мене, тенденція має бути чіткою та зрозумілою: у сільській місцевості треба створювати додаткові робочі місця. Тоді відпаде необхідність у натуральному господарстві, тоді відпаде необхідність у самовиживанні.

І другий момент – для того, аби Україна стала експортером, вона має виходити на індустріальне виробництво овочів та фруктів.

- Яке місце у виробництві та реалізації плодоовочевої продукції може посісти сільськогосподарська кооперація?

- Це один з інструментів, який треба активно використовувати. На жаль, законодавча база, яка стосується обслуговуючих та виробничих кооперативів, недостатньо розвинена. Вона не сприяє їх динамічному розвитку. Хоча, повторюся, створення кооперативів дуже багато важить, особливо для дрібних товаровиробників – вони дозволяють їм налагодити спільне виробництво та збут продукції, в тому числі – й плодоовочевої.

- Наскільки ефективною є державна політика в плодоовочевому секторі?

- Сьогодні дуже важко говорити про політику держави, бо за відсутності дотацій у неї залишається вкрай мало можливостей вплинути на ринок. Це стосується майже всіх напрямків плодоовочевого сектору. І оскільки ринок дуже розмаїтий і на ньому домінують дрібні виробники, відповідно, держава не в змозі контролювати ні ціни, ні виробництво, ні підтримку.
Ми пам’ятаємо 2010 рік, коли ціни на так званий «борщовий набір» підскочили на 600 %. Тоді держава не знала, що робити, як знизити ціни.

Тут на сьогоднішній день залишається чимало проблем, і доти, доки держава матиме справу переважно з індивідуальними господарствами, це питання буде важко вирішити.

- Яку допомогу у вирішенні тих проблем, про які ми кажемо, надають міжнародні донори?

- В останні роки донорські організації суттєво змінили свою стратегію. І правильно вчинили, що змінили.

У 90-і роки технічні проекти більше займалися залученням західних консультантів. Враження складалося таке, ніби вони хотіли їх працевлаштувати в Україні. Зараз ситуація виглядає по-іншому. Яскравим підтвердженням цьому є робота Проекту USAID «АгроІнвест». Він напрямки працює з багатьма нашими товаровиробниками, допомагає їм вирішувати існуючі проблеми.

Зокрема, Український клуб аграрного бізнесу працює з «АгроІнвестом» у трьох напрямках. Перший стосується законодавчої бази ринку землі, другий – підвищення кваліфікації представників дрібного та середнього бізнесу. Разом ми реалізуємо проект «Агрошкола». Третій напрямок стосується певних досліджень. Вони проводяться для того, щоб усі без винятку учасники ринку розуміли, яка ситуація на ньому складається, і робили для себе відповідні висновки.

На додаток

Усього четверта Міжнародна конференція на тему «Комерційне плодоовочівництво в Україні 2013» зібрала понад 150 представників плодоовочевого сектору України. Особливий інтерес серед присутніх викликав виступ керівника структурного підрозділу «Ринки та ланцюги поставок» голландського Науково-дослідного інституту аграрної економіки Ніко де Гроот. Він, зокрема, зазначив, що Україна має всі передумови для збільшення виробництва плодів та городини, успішної їх реалізації на внутрішньому та зовнішньому ринках. Інша справа, як вона ними скористається.

Ніко де Гроот порадив своїм українським колегам особливу увагу приділити якості плодоовочевої продукції. Інакше закріпитися на зовнішніх ринках буде вкрай складно.

На підтвердження своїх слів Ніко де Гроот навів приклад Китаю. За його словами, місцеве населення не довіряє якості місцевої плодоовочевої продукції і тому охоче купує імпортовану з Австралії. На відміну від китайської, вона не перенасичена пестицидами.

Інша рекомендація Ніко де Гроота – Україні слід, насамперед, подбати про наповнення внутрішнього ринку якісною продукцією. В іншому випадку, вона може втратити на лише його, але й можливості продаж на зовнішніх ринках.

«Якщо ви хочете вижити на ринку, - сказав Ніко де Гроот, - треба адаптувати себе до змін. Слід бути сильними та розумними». Це дозволить своєчасно реагувати на зміни, що відбуваються у сфері виробництва плодоовочевої продукції, та на ринках продаж, вміло відстоювати свої інтереси.

Радник голови правління Credit Agricole Bank Жан-Жак Ерве визнав, що умови кредитування, які склалися в Україні, не сприяють розвитку плодоовочевого сектору, поповненню його капіталу інвестиційними коштами. «Ставки зараз, - підкреслив він, - жахливі». Вони створюють додаткові клопоти для фермерів та інших виробників овочів і фруктів.

Часто банки хочуть отримати заставу, яка вдвічі перевищує суму кредиту. А це означає, відзначив Жан-Жак Ерве, що не кожне господарство зможе піти на таке ризикове для нього кредитування. Як наслідок, бажаючих отримати банківські позики різко меншає.

Головний юридичний радник Проекту USAID «АгроІнвест» Павло Кулинич зупинився на тих змінах, яких земельне законодавство зазнало останнім часом. Зокрема, йдеться про земельний мораторій, термін якого продовжений до 2016 року, розмежування земель на державну та комунальну власність, впровадження з 1 січня земельно-кадастрової реформи, особливості реалізації положень закону «Про державний земельний кадастр».

Павло Кулинич визнав, що чинне в Україні земельне законодавство хибує на недостатню розробку і, як наслідок, часто воно народжує нові проблеми. І це замість того, аби успішно вирішувати старі. Все це негативно позначається на сільгоспвиробництві, для якого земля залишається основним ресурсом.

Учасники конференції торкнулися й багатьох інших питань. Всі вони відзначали важливість розвитку вітчизняного плодоовочевого сектору, створення для цього необхідних умов. Тільки тоді, підкреслювалося, він спроможний збільшити обсяги виробництва, поліпшити якість пропонованої споживачам продукції, забезпечити її конкурентоздатність на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань для bershad.ua


Дивіться також в розділі  Редакційна колонка
» 06.12.2016 До волонтерського корпусу Бершадщини ввійшли  люди різних поколінь, професій, віросповідання, соціального стану, учні та студенти, територіальні громади, голови товариств та приватні підприємці, - всі вони за покликом душі не змогли бути...
» 29.04.2015 Чинна податкова політика сьогодні демонструє досить активний наступ на селянські інтереси. Запроваджено нові податки, які вже наступного року можуть спонукати жителів сільської місцевості до соціального невдоволення. Фахівці називають податкові...
» 05.09.2014 Кілька місяців тому Європейський Союз, прагнучи підтримати Україну, відкрив для її сільськогосподарської продукції свій ринок. Цей захід планувався як тимчасовий і, швидше за все, міг нагадувати певне тестування: наскільки Європа готова сприйняти...
» 25.06.2014 Нинішній рік Організація Об’єднаних Націй оголосила Міжнародним роком сімейних фермерських господарств. Із 570 млн. фермерських господарств, які налічуються світі, 500 млн. – саме сімейні.
» 05.06.2014 «Органіки» починають дружити з кооператорами
» 22.05.2014 Досліджена земельна оренда
» 21.05.2014 Які дотації потрібні виробникам молока?
» 16.05.2014 Проблемна сівозміна
» 30.04.2014 Аграрна Україна має думати не лише про закордонні, а й про внутрішні ринки
» 04.03.2014 Генеральна оренда та створення об’єднань землевласників - шляхи вдосконалення орендних відносин
Всі статті розділу Редакційна колонка »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Свято сили, здоров'я і гарту</b><br />На Бершадщині, за традицією, День фізичної культури і спорту перетворюється в справжнє спортивне свято. Минулої...
3 фото   
<b>Бершадський медичний коледж</b><br />
7 фото   
<b>Є така річка в Бершадському районі</b><br />Для тих, хто ще&nbsp;не знає, нам до Ялти рукою подати. В&nbsp;селі М'якохід тече на перший погляд непримітний...
4 фото   
<b>Птахокомбінату «Бершадський» – 35!</b><br />Матеріали з ПАТ «Птахокомбінат «Бершадський», у тому числі і з нагоди пам’ятних дат, доводилося готувати не раз. І...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Велика Киріївка
Вітковський Гаврило Остафійович (1902) 1902 р., українець, робітник. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 1944 р. Похов. Ясський пов., Румунія.

З історії Бершаді
З невеликої майстерні, де кілька ремісників виготовляли раніше на замовлення селян вози та брички, до сучасного підприємства з потужною енергетичною базою — такий шлях за роки Радянської влади меблевої фабрики. Нині вона дає для квартир трудящих та підприємств громадського харчування меблів на 2 млн. крб. щорічно. Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Плодоовочевий сектор потребує земельної визначеності - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення