Ціна дешевих кредитів для села

  • Подобається0Не подобається
  • 10 Квітня 2013, 11:00

Спеціалісти стверджують, що весна вже запізнилася на три тижні. А це означає, що з настанням тепла польові роботи доведеться проводити у вкрай стислі терміни. Чи готові до такого сценарію українські сільгоспвиробники? Це питання обговорювалося на недавньому засіданні Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.

Оптимістичну позицію в цьому питанні посів директор Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства Баграт Ахіджанов. Згідно з його даними, сільгоспвиробники забезпечені мінеральними добривами на 114%. Достатньою мірою вони запаслися й засобами захисту рослин. За потреби у 29 тис. тонн вони закупили їх уже понад 25 тис. тонн.

В минулі роки ринок відчував гостру нестачу якісного посівного матеріалу. Сьогодні ситуація докорінним чином змінилася. Станом на середину березня, аграрії були забезпечені насінням на 102%. При цьому насінням пшениці вони запаслися на 103%, ячменю – на 101%, гречки – на 106%.

Позитиву додає й наступна інформація представника Міністерства аграрної політики та продовольства. За його словами, 99,5% посівів озимих культур, під які відведено 8,1 млн. га, перебувають у хорошому чи задовільному стані. Більша частина цих посівів уже підживлена. Переважно така робота здійснена в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях та в АР Крим.

Передбачається, що цього року під зернові культури буде відведено 16 млн. га. У структурі всіх площ, які належить обробити, вони складуть 58,6%. Баграт Ахіджанов стверджує, що таке співвідношення культур у сівозмінах можна вважати оптимальним.

Та от питання – де аграріям взяти гроші, аби справитися із запланованим обсягом робіт? Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює їх у 39 млрд. грн. Це на 1,7 млрд. грн. більше у порівнянні з минулим роком.

Сума чимала, але не підйомною її не назвеш. Бо на проведення польових робіт сільгоспвиробники власними коштами забезпечені на 31 млрд. грн. Залишається відшукати решту 8 млрд. грн. Питання – де їх узяти?

На допомогу повинні прийти фінансові установи. Мова про комерційні банки та кредитні спілки. Вони з року в рік кредитують аграріїв. Передбачається, що цього року банківські кредити можуть сягнути близько 4 млрд. грн.

Все б нічого, якби ці кредити були доступними для селян. Особливо, коли мова заходить про малих та середніх сільгоспвиробників. Тобто, про фермерів та власників особистих селянських господарств.

Під час засідання Прес-клубу керівник напрямку «Розвиток фінансування малих та середніх виробників» Проекту USAID «АгроІнвест» Наталія Ліщитович звернула увагу на те, що переважно кредитуються великі сільгоспвиробництва. «Кредитування малих та середніх агровиробників все ще залишається відкритою нішею для банків».

Порівняно недавно Проект «АгроІнвест» провів загальнонаціональне дослідження поточного стану малих та середніх сільгоспвиробників, а також можливості його якісного вдосконалення. Посилаючись на отримані результати, Наталія Ліщитович відзначила, що одним із найбільш суттєвих бар’єрів залишається дорожнеча агрокредитування та завищені вимоги до застави.

Наталія Ліщитович підкреслила, що такі високі вимоги до застави при наданні банківських кредитів невиправдані. «Існують інші механізми хеджування ризиків, на які банкірам та представникам кредитних спілок варто було б звернути увагу». Важливо оцінювати не лише заставне майно, але й звертати увагу на передові технології, які впроваджують у своє виробництво малі та середні сільгоспвиробники.

Немаловажним фактором є й те, що рівень повернення аграріями банківських кредитів залишається дуже високим. Він сягає 98%. Ця обставина стимулює співпрацю банківського сектору з аграрним. Важливість такого напрямку підтвердив і заступник голови правління «Метабанку» Олександр Волков. Він сказав, що близько половини кредитів його фінансової установи спрямовується саме до аграрного сектору. І це притому, що банк почав налагоджувати співпрацю з сільгоспвиробниками лише 2008 року. А тепер називає її стратегічною для банку.

Подібної лінії дотримуються й інші комерційні банки і серед них – «Кредобанк». Маючи значну польську інвестицію, він привносить в Україну польський досвід роботи з аграріями. На цьому акцентував увагу спеціаліст з питань агрокредитування «Кредобанку» Назар Білаш.

Не менш активно з аграріями працюють і кредитні спілки. Президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) Вікторія Волковська розповіла: «Ми частіше працюємо з тими, з ким не працюють великі фінансові установи». Насамперед, йдеться про фермерські господарства та власників особистих селянських господарств.

За інформацією Вікторії Волковської, за підсумками минулого року кредитні спілки, які входять до складу ВАКС, видали позик на суму, яка перевищує 1,5 млрд. грн. Середній розмір кредиту – 9-9,5 тис. грн. При цьому сільськогосподарський кредит, який переважно надається власникам особистих селянських господарств, сягає 7 тис. грн., а фермерський – 40 тис. грн.

«Інколи ми видаємо кредити розміром 1 млн. грн. Переважно ці гроші йдуть на купівлю сільгосптехніки».

Президент Національної Асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Петро Козинець відзначив, що кредитні спілки велику увагу приділяють соціальному розвитку села. Зокрема, газифікації, будівництву житла, вирішенню побутових питань тощо. «Не буде соціального розвитку села, - сказав він, - не буде і сільгоспвиробництва».

Свою думку Петро Козинець підтвердив конкретними фактами. Згідно з ними, особисті селянські господарства домінують у виробництві овочів, фруктів, картоплі, молока та інших видів сільгосппродукції. Тому ставку на розвиток виключно великих господарств, яку робить в останні роки держава, Петро Козинець назвав хибною. Вона гальмує розвиток аграрної галузі, сільської місцевості та руху кредитних спілок.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич погоджується, що банки та кредитні спілки охоче йдуть у село з грошима. Питання лише в тому, яка їх ціна. А вона залишається дуже високою, і тому селяни сто разів подумають про те, чи треба користуватися таким дорогим кредитом і як він може позначитися на рентабельності їх виробництва.

Микола Миркевич відзначає, що в середньому ставка банківського кредиту складає 20%. Досить часто вона перевищує цей показник. Тим паче, що кредити даються на нетривалий час, а це не зовсім вигідно сільгоспвиробникам.

Він також послався на польський досвід – польські фермери отримують кредити на 25 років під 3-4% річних.

Позицію Миколи Миркевича підтримав Баграт Ахіджанов. Зокрема, він сказав: «Ми повинні працювати над тим, щоб знижувати кредитну ставку. Вона залишається нереально високою».

Баграт Ахіджанов запропонував кілька варіантів вирішення цього питання. Один із них стосується посилення ролі Державного земельного банку. На його думку, наявність такого гравця здатна загострити конкуренцію в банківському секторі і таким чином здешевити кредити для сільгоспвиробників.

«Я думаю, що для того, аби українські селяни були конкурентоздатними, вони повинні отримувати кредити хоча б під 7-10% річних», - підкреслив Баграт Ахіджанов.

Михайло ВЕРНИГОРА, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань для bershad.ua


Дивіться також в розділі  Редакційна колонка
» 06.12.2016 До волонтерського корпусу Бершадщини ввійшли  люди різних поколінь, професій, віросповідання, соціального стану, учні та студенти, територіальні громади, голови товариств та приватні підприємці, - всі вони за покликом душі не змогли бути...
» 29.04.2015 Чинна податкова політика сьогодні демонструє досить активний наступ на селянські інтереси. Запроваджено нові податки, які вже наступного року можуть спонукати жителів сільської місцевості до соціального невдоволення. Фахівці називають податкові...
» 05.09.2014 Кілька місяців тому Європейський Союз, прагнучи підтримати Україну, відкрив для її сільськогосподарської продукції свій ринок. Цей захід планувався як тимчасовий і, швидше за все, міг нагадувати певне тестування: наскільки Європа готова сприйняти...
» 25.06.2014 Нинішній рік Організація Об’єднаних Націй оголосила Міжнародним роком сімейних фермерських господарств. Із 570 млн. фермерських господарств, які налічуються світі, 500 млн. – саме сімейні.
» 05.06.2014 «Органіки» починають дружити з кооператорами
» 22.05.2014 Досліджена земельна оренда
» 21.05.2014 Які дотації потрібні виробникам молока?
» 16.05.2014 Проблемна сівозміна
» 30.04.2014 Аграрна Україна має думати не лише про закордонні, а й про внутрішні ринки
» 04.03.2014 Генеральна оренда та створення об’єднань землевласників - шляхи вдосконалення орендних відносин
Всі статті розділу Редакційна колонка »
Цікаві фото
3 фото   
<b>Свята вода очищує і виганяє нечисть</b><br />Його ще називають Йордан та Богоявлення. З ним пов'язують хрещення Ісуса Христа в ріці Йордані. Традиційно в цей день...
2 фото   
<b>Олексієві Степовому дали 10 років за карикатуру на Сталіна</b><br />&rdquo;Ви якою мовою говорітє? &mdash; 81-річний Олексій Степовий стоїть на східцях Будинку культури в селі Джулинка...
3 фото   
<b>Що не громада – то інша рада</b><br />Такий висновок напрошувався після чергового візиту голови райдержадміністрації О.Ф Снігура і керівників структурних...
13 фото   
<b>Краєзнавчий музей</b><br />На мальовничих берегах річок Дохна і Берладинка стоїть центр великого, із родючими землями, розкішною природою та...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Флорино
Лисий Іван Семенович (1908) 1908 р., українець, селянин. Мобілізований в 1941 р. Рядовий. Загинув 00.05.43.

З історії Бершаді
За роки відбудови народного господарства зросло політичне та економічне значення Бершаді в губернії. 1922 року Бершадь стала центром Ольгопільського повіту. Тепер у місті працювало чотири школи, два лікнепи, клуб, районна бібліотека. Поліпшилося й медичне обслуговування: в лікарні працювали 17 медпрацівників. Трудівники Бершаді в складних міжнародних умовах, коли імперіалістичні уряди всіляко... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Ціна дешевих кредитів для села - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники
  • Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    Продається будинок с. Чернятка. 35 соток, з усіма прибудовами: криниця, погріб, літня кухня з газом, будинок та времянка з газовим опаленням. Гарне місце. Ціни 3200 договірна.
    18.05.2020(063) 431-41-18
  • . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    . Продам квартиру в місті Ірпінь, Київська область. 37 метрів, 16 000 у.о
    13.04.2020(067) 225-27-18
  • . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    . Продаж одягу з Європи: Секонд хенд та нове.
    08.04.2020(096) 095-84-08
  • ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    ДОСТАВКА:ОТСЕВА,ПІСКА,ЩЕБНЯ,,та інших вантажів до 8т.
    16.03.2020(098) 908-43-57
  • Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    Продається тілна корова с.Бирлівка ціна договірна. тел 0960726720
    27.01.2020(068) 041-74-83
  • Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    Продается дом с участком.(цена договорная) по адресу Виницька обл., Бершадськый р-н., с. Шляхова, вул. Дружбы 14.С общей площадью участка 25 соток
    26.08.2019(097) 487-43-42
Всі оголошення Розмістити оголошення