ПЕРШИЙ МІНІСТР
Захистивши, нарешті, дисертацію з токсикології отрутохімікатів, Медведь, керуючи відновленням клінік і кафедр інституту, в більшості своїй дотла розграбованих і зруйнованих, відкриває у складі кафедри гігієни праці й спеціальну лабораторію з вивчення цих речовин . Ніби накидаючи й креслення свого майбутнього. Проте він повернеться в чисто наукову атмосферу лише через роки. Бо, в умовах післявоєнної розрухи, саме життя висуває перед цим Платоном Кречетом сучасності (а драматург О. Корнійчук виліпив образ свого знаменитого лікаря саме з рис Л. Медведя) новий пристрасний громадський виклик: у 1947 році Лев Іванович призначається першим міністром охорони здоров’я УРСР. Він працюватиме на цій посаді більше п’яти років, по суті, заклавши фундаментальні підвалини нинішньої української медичної системи.
Саме він підписав від імені України статут Всесвітньої організації охорони здоров’я. Мабуть, варто нагадати про знамениту розмову між Елеонорою Рузвельт і Львом Медведем, можливо, в стінах ООН у дні його перебування тут у складі української делегації. Очевидно, Л. Медведь викликав у видатної діячки США симпатію, і вона розповіла йому про інцидент у Криму, під час відвідування Південного берега в 1945 році. Елеонора Рузвельт пригостила кількох хлопчаків цукерками, але якісь «доброзичливці у штатському» практично у неї на очах ці солодощі відібрали.
Співрозмовниця чекала від українського дипломата належної оцінки того, що трапилося, і тут Лев Іванович знову проявив своє мистецтво легкої відповіді.
— Скажіть, пані Рузвельт, а чи є в Америці дурні? — запитав він.
— О, звичайно, скільки завгодно!
— Ось і у нас вони є, — сказав він, і візаві розсміялася.
«Как я выжил, будем знать только мы с тобой» — цю строфу, мабуть, можна віднести і до перебування Л. Медведя на великотрудній міністерській посаді в сталінську епоху. Але завдяки йому вижила й охорона здоров’я. Однак у 1952 році його, досить несподівано, «звільнили з роботи». Причин було кілька: у вищих партійних колах міністр не піддакував, а залишався в суперечках незалежною особистістю. Та ще перешкодив розпалюванню на Україні «справи лікарів».
