На знімку: звітує сільський голова В.П.Легкун.
Свій звіт новообраний сільський голова В. П. Легкун розпочав з демографічної ситуації по Чернятці – нині тут проживає 1089 жителів у 492 дворах, серед яких 530 працездатного віку, 385 пенсіонерів, 116 дітей шкільного та 58 дошкільного віку. Торік народилося 9 дітей і померли 31 громадянин. Тож ситуація змушує багатьох задумуватись над тим, як виживати, де знайти роботу, чим займатися тощо.
У виступі Василя Петровича відчувався його неабиякий досвід та знання справи, тож факти він наводив чітко й обгрунтовано, вказуючи шляхи вирішення тих чи інших проблем.
Не стану переповідати теми розгляду всіх питань, які розглядалися на засіданнях сесій та виконкомів за звітній період. Бо це хоч і є характеристикою діяльності сільської влади, але зовсім не мірилом її ефективності. Тож сільський голова більше акцентував увагу на невирішених питаннях, радив і радився з людьми як житимуть далі.
Одна з головних проблем села – це освітлення доріг. Виявляється, що і електроопори тут одні з найстаріших у районі. Тому й велася напередодні головою предметна розмова з керівництвом електромереж з цього приводу, про що він інформував присутніх. Навіть говорив про те, як швидше, поза графіком, залучити для цього вінницькі бригади.
Гостро стоїть і питання благоустрою села, ремонту доріг, впорядкування сміттєвивезення на паспортизоване сміттєзвалище. Вихід тут – в організованому вивезенні за графіком по вулицях.
Потребують ремонту й громадські колодязі, а особливо покрівля дитячого садка й будинку культури. І все це при безгрошів’ї.
І хоч в селі належним чином функціонують школа, ФАП, дитсадок, будинок культури, проводиться немало культурно-освітніх та спортивно-масових заходів, все ж роботи в цьому напрямку ще чимало.
Це підтвердив і звіт дільничного інспектора міліції О.І. Деркача. Виявляється, що Чернятка займає перше місце в районі по злочинах і правопорушеннях, хоч за кількістю населення вчетверо поступається, наприклад, Джулинці. Разом з тим, і до самого правоохоронця було чимало запитань та пропозицій. Особливо з приводу останнього вбивства на ставу.
Активно обговорювалося питання встановлення сум самообкладення – зійшлися на тому, що буде 15 грн. з кожного двору, а також сплати всіма орендарями земельних паїв по 15 грн. з кожного гектара для потреб сільської громади.
Багато часу зайняло обговорення земельних питань. Відчувалося, що тут воно набуло великої значимості. Це стосувалося й приватизації земельних ділянок – як присадибних, так і інших. Роз’яснення з цього приводу землевпорядника сільської ради В.І. Кравця та юриста відділу земельних ресурсів С.А. Корнелюка не завжди сприймалися однозначно. Люди виступали з місць, вказували на дорогу вартість цих послуг.
Присутньому на зібранні голові районної ради М.Г. Бурлаці, який перед цим відвідав деякі бюджетні установи в Хмарівці та Чернятці, доводилося раз по разу виступати з роз’ясненнями та уточненнями по цих та інших питаннях, що в значній мірі дозволяло зменшувати напруженість в залі. Особливо, коли секретар сільської ради Р. М. Кравець оприлюднив звернення, підписане 180 жителями щодо розірвання вже зареєстрованих договорів на оренду ставків №5 і №6 в світлі останніх трагічних подій. Людей можна зрозуміти – вони хочуть, щоб ставами користувалися жителі і їх діти. Однак робити все треба законним шляхом.
Тож зійшлися на тому, щоб доручити сільському голові ініціювати подання цього звернення в суд для вирішення по суті. Подібне доручення отримав керівник громади і щодо повернення у громадську власність газових мереж. Не обминули й підняття питань про вирішення земель під городи, подальше використання садка та інших. Відчувалося, що питання землі, правомірність її виділення тим чи іншим особам, особливо не жителям села, попереднім складом сільської ради, надто хвилює людей. Чому нам ніхто з депутатів попереднього скликання не повідомив, кому виділяються в оренду землі громади, в тому числі й водного фонду – заявляли учасники зібрання.
Щось подібне творилося і при намаганні домогтися звіту про використання коштів, зібраних з людей для газифікації села, можливості перевиборів членів вуличних комітетів. Однак, ці питання попередньо не були передбачені порядком денним й звітуючих відповідальних осіб не виявилося, тому й було вирішено розглянути це питання на одній із сесій сільської ради.
Підводячи підсумки зібранню в переповненому залі, М. Г. Бурлака відзначив активність новообраного сільського голови і небайдужість людей, їх прагнення домогтися від влади позитивних зрушень, зазначивши при цьому, що відбуватимуться вони лише при безпосередній участі самих жителів села. Михайло Григорович розповів про дії районної влади щодо подальшого розвитку Бершадщини, зайнятості людей і зменшення безробіття, створення умов для більш ефективної роботи районних служб в інтересах жителів району тощо. Він закликав частіше збиратися разом – влада і громада, щоб відкрито і спільно думати як жити далі.
Хочеться вірити, що таке пробудження тут людей, підвищення їх активності й інтересу до справ громадських, піде на користь усім.
Павло БАЙДАЛЮК.
