Вірші для дітей

Жабка зелена зустріла коня: — Доброго дня! Ми, здається, рідня? — Кінь засміявся й спитав басовито: — Де ж це ви, сестро, згубили копито?

Кроленя і зайченя грали у футбол півдня. Із рахунком 100 на 100 врешті сіли за лото. Потім — шахи і скакалка, потім — гойдалка-хиталка та ще хованка в саду... Глядь — і вечір на шляху. Що за день? Одні мороки, — не зосталось на уроки!..

 Сонячний зайчик стриб-стриб по кімнаті, весело Галі і весело Наті, — зайчика того ловили-ловили, і... лиш однесеньку чашку розбили.

 На веселій вулиці жив смішливий кіт, він любив сміятися й гладити живіт. На веселій вулиці мишки несумні, від кота вітаннячко принесли мені. Я кота смішливого в гості запрошу, накуплю морозива, «Живчиком» вгощу. Буде кіт обідати, — скаже: «Смакота». Дві смішинки вляжуться на його хвоста. Трошки погойдаються, — чи ж біда у тім? На веселій вулиці весело усім.

 Чим горобчики гордяться? Тим, що кішки не бояться. Кішка: — Няв! Горобчик — пурх!! От і весь козацький дух.

 Був далеко, а став близько. Був горох, з став горошисько, По тину вгору повився і вершком за горіх зачепився, позирає на всіх спогорда: — Я горох! Я побив рекорди? — І кивав йому знизу буряк: — Ой так-так, ой так-так. — І сміявся здаля огірок: — Та якби не тинок... Та якби не тинок...

Мама вчить маленьку Владку: — Стали букви по порядку: А, Б, В і Д, Е, Є — в кожної ім'я своє. Осьде Ж — неначе жук, З не хоче йти до рук. І стоїть немов сторожа, Ї на неї дуже схожа. Називай і відгукнуться: К, Л, М та О, П, Р. Засміялася Владуся: — Я їх напишу тепер: Т, У, Ф та Х, Ц, Ч — наче річечка тече. Кожну букву я вже знаю і... читати далі ...»

Книжка в тата, книжка в мами, книжка в мене і в Світлани, з книжкою малий Тарас — книжковечір нині в нас, книжковечір, книжкотиша… Тільки чути: песик дише й сумно дивиться з-під ліжка,— бо йому немає книжки. читати далі ...»