Бирлівка розміщене на рівнинній місцевості вздовж річки Берладинка (по місцевому Савранка), що впадає в річку Дохна, притоку Південного Бугу. Клімат помірний, грунт - чорнозем, змішаний з піском.
С. Бирлівка засноване в кінці XVI на початку XVII ст., раніше називалося Бирлов. В кінці XIX ст. село належало поміщику Станіславу Юрьєвичу. На 1901 рік в селі проживало 2146 жителів. Населення- восновному селяни, за винятком 27 осіб міщан. Віросповідання-православне, але між ними 23 римо-католицького віросповідання, крім того, в селі проживало 24 євреї. Займалися селяни восновному землеробством, столярними справами і, рідше - торгівлею свиньми.
Перша церква була дерев'яною на кам'яній основі, і з дерев'яною дзвіницею на честь св. Дмитрія Солунського, збудована поміщиком Йосипом Потоцьким. Землі Бирлівки обчислювались в розмірі 3000 десятин (нинішнє урочище Базеліна належало панові Лісовському). Поміщик Юрьєвич купив землю в графа Потоцького, пізніше землю арендував пан Глинка. Сам Глинка жив у Голованівському а посесором у нього був Поримський Леван. Кращими землями володів поміщик (900-1000 десятин) та церква (52 десятини).
В селі проживали заможні селяни( Крук Темухтей мав 24 морли землі, Білоус, Довбуш володіли від 8-ми до 10-ти десятин). Біля 100 господарств числилося малоімущими середняками, в яких було не більше 3-х десятин, а тих, які мали менше 3-х десятин було до 40, решта селян володіли від 0,25 до 2-х десятин. За користування землею селяни платили подать, наприклад за 8 морлів платили 2 крб. 20 коп. та мирські збори. Після скасування кріпацтва розмір мирського збору становив 4 крб., який використовувався на утримання місцевої влади. Більшість селян жили бідно, збір урожаю ледь-ледь забезпечував прожиття, а частина селян змушена була йти в найми. Значна частина населення наймалася до пана на строк ( з 1-го березня по 1 листопада), цих селян називали строкарями. Умови строкарів були важкими, зате вигідними для пана, бо строкарі повинні були щоденно з'являтися на роботу о 6-й годині ранку і працювати до 8-ї години вечора.
