Fridge magnet wooden gears

Карман Катерина Петрівна

 Народилась Карман Катерина Петрівна в сім’ї селянина Петра Кіндратовича в 1922році . Карманові діти росли роботящими як бджоли . Батько любив коней.Катю і Василя,старших своїх дітей привчав до коней мало не з пилюшок і на ту пору, коли він зліг(1930р.) вони вже вміли запрягати, і в борозні коня водити, і їздити верхи. Чоловік з діда – прадіда звикав до думки , що хліб робиться тільки руками і потом. Той хто днював і ночував у полі, хто у негоду скидав свою сірачину, аби накрити коня, той і мав щось на столі.
З 1935року Катерина Петрівна пішла доглядати свиней. Але більше любила корів, доглядала їх з охотою. «Якщо людина до своєї роботи ставиться без серця , то це і людині і роботі – горе» - говорила вона. Звичайно довелось її не легко , але до труднощів вона звикла , бо в такий час випало їй жити. Дитинство – пореволюційна розруха , злидні , нестатки , нещадна боротьба пітьми і світла, добра і зла ; юність – війна і неволя.

Катря Карман голосистою дівчиною була . Та під час окупації забрали її у фашистську неволю рабинею (1942-1946рр.) У далекому чужому Франкфурті за загорожею колючою, за стінами кам’яними проходили дівочі літа. І скільки сліз туги за рідним краєм пролито , скільки зневаги перенесла дівчина , а голови не схилила перед людоловами . Гордо несла ім’я Радянської людини.Молодість її – тяжке виборсування з руїн і попелу . Повернулась на Батьківщину В 1946році у своє село . Сказали що на фермі руки молоді та дужі потрібні , не вагаючись дояркою стала. Зрілість - …. На цю пору випали найкращі роки життя Катерини Петрівни , країна ставала на ноги , а шляхівський колгосп домігся найвищих господарських показників , набував всесоюзної і навіть світової слави.

Трудівниці – щира шана людська. Трудівниці слава незмірна. Пригадала Петрівна ,як орден «Знак Пошани» вручали (1962р.) В цьому році – нагрудний значок «Відмінник соцзмагання». Тоді голова колгоспу В.М.Кавун сказав :» Бажаю вам Петрівно ще кращих успіхів «.А хтось з подруг :»Таких ,щоб Героя присвоїли»… .І ось …Радісна звістка ластівкою летіла селом , радіохвилею линула з гучномовця : доярці Катерині Петрівні Карман за високі надої молока , за досягнуті успіхи в розвитку твариництва Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 березня 1966 року присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з вручення ордена Леніна і Золотої медалі «Серп і молот « . І не знайти у Шляховій людини , яка б не раділа за щастя жінки – трудівниці. Від радості ,що охопила все єство жінки , на очах забриніли слоьзи.

Катерина Петрівна сьогодні – зігнута вдвоє від хвороби стара жінка , але очі… Вона , мило усміхаючись, згадує: «Було , зайду на ферму, скомандую:»Всі на місця!» і корови зразу, як солдати, по місцях- тільки головами до мене повернуті. Я першою на фермі почала сортувати їх за продуктивністю. Більше дає молока, більше працює , отже, більше корму одержує.Тварина теж справедливість любить. Корова це вам не молочний верстат, а жива істота, її розуміти треба. Трактора несправного і того шкода кинути на полі, хоч йому й байдуже. А хвору тварину хіба що недолюдок кине. Вона вам цього ніколи не забуде.

Тридцять років доїла – і все руками. Жили надувалися , як мотузки, а на апарати переходити не могла. Шкода корів , погано вони піддаються механічному доїнню.З кров’ю, бувало, молоко всмоктувалось. То навіщо ці муки? Щоб вибракували потім тварин? Я жаліла їх. Себе не завжди жаліла, а їх – дуже. За 30 років у мене жодної корівчини не вибракували через хворобу чи якийсь недогляд. Людяність доярці теж потрібна. Бували дні, особливо в заметіль або хвищу, коли не можна завезти кормів стільки, як треба. То я (добре, що близько від ферми хата), часом, і свого сіна приносила, а теляткам- молока від власної корови.

І ще я любила пасти їх. Дівчата – по домах після доїння , а я своїх повідв’язую і – на конюшину . Від пасовиська більше молока. Мені мама дуже допомагали. І за сином подивляться , і підмінять мене”. Виправдала вона довір’я. Тричі учасником Виставки досягнень народного господарства була. Повернулась з срібною в 1958р.13 травня та бронзовою- 1 квітня 1966р. і золотою у 1967році медалями. Тоді вона надоювала по 3647 кг. молока на корову , зберегла весь новонароджений молодняк . Шлях до слави не легкий. Тридцять років на фермі, невтомної наполегливої , кропіткої праці.

І з кожним роком множився успіх з 1600 кг. молока на корову до 4624 кг. у 1966р. Чудових знавців своєї справи виростила Катерина Петрівна Раїсу Поперечну , Марію Молдун, Ніну Гевел. У 1970р. присвоїли їй звання “Почесний тваринник”. У цьому ж році нагороджена медаллю “ За доблесний труд в ознаменование 100-летия со дня рождения В.И.Ленина”. У 1978році нагороджена медаллю “Ветеран труда” за довгорічну і добросовісну працю.

Зараз Катерина Петрівна на заслуженому відпочинку з 1977р.


Дивіться також в розділі  Герої Соціалістичної Праці
»  Чернега Микола Євдокимович народився 10 травня 1938 року в с.Усті, Бершадського району, Вінницької області. У 1945 році  пішов в 1 клас Устянської середньої школи, яку закінчив у 1955 році. У 1953 році вступив в члени ВЛКСМ. Після...
»   Олена Миронівна Чухнюк починала свій шлях з важкої лопати, що тримали її руки, а її кабінетом була паравозна будка. …Якось прочитала Олена Чухнюк в газеті статтю, Зінаїди Троїцької, першої жінки-машиніста локомотива. Паравоз Олена...
»  Народився 16 травня 1908 року в с. Шумилово. Навчався в місцевій школі, працював у Чернятському гранкар'єрі, в Чорній Греблі. У 1932 році був обраний секретарем комсомольської органі¬зації кар'єру, а перед війною — головою колгоспу...
»  Народився 5 червня 1930 року в с. Джулинка сім'ї колгоспників. У школу пішов у 1938 році закінчив тільки 5 класів. Після війни пішов працювати у місцевий кол¬госп. У 1949 році закінчив курси трактористів при Джулинській МТС.Відслуживши в рядах...
»  Маринич Марія Микитівна
»  Кузик Григорій Йосипович
»  Карман Катерина Петрівна
»  Климбовський Олександр Андрійович
»  Дяченко Іван Омелянович
»  Загоруйко Анатолій Григорович
Всі статті розділу Герої Соціалістичної Праці »
Цікаві фото
2 фото   
<b>Шістдесят років Чернятській ГЕС</b><br />Нещодавно минуло шістдесят років Чернятській гідроелектростанції. Над входом до машинної зали зафіксовано дату її...
4 фото   
<b>Обласний семінар директорів районних БК</b><br />10-11 березня 2009 року на базі Бершадського районного будинку культури відбувся обласний семінар директорів районних...
4 фото   
<b>Красносілка – "солодка" і гаряча точка району…</b><br />22 вересня 2011 року працівники Красносілського цукрового заводу організували мітинг на центральній площі міста...
2 фото   
<b>Тирлівка, Кавкули – і про них не забули</b><br />Черговий «День районної ради» її голова М.Г. Бурлака провів у Тирлівській територіальній громаді разом з депутатами...
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / П'ятківка
Щербатюк Кирило Григорович (1913) 1913 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 1944 р.

З історії Бершаді
В цілому підприємства міста в 1944 році завдяки наполегливій праці трудящих випустили продукції на загальну суму понад чверть млн. крб. Успішному виконанню виробничої програми значною мірою сприяло розгортання соціалістичного змагання, яке очолили комуністи. Приклад у перевиконанні виробничих завдань показували робітники — члени партії І. Ф. Яроцький, І. І. Олійник, які систематично... Читати далі »



Останні новини
Може бути цікаво

Карман Катерина Петрівна - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники