Прихід весни пов'язували із святом Явдохи (1 березня за старим стилем, 14 березня за новим стилем). "Яка Явдоха - така весна", говорять народні прикмети.
Перший свист байбака теж вважався у наших предків однією з ознак приходу весни. Важливою прикметою був приліт птахів з теплих країв. Першою здебільшого прилітала вівсянка, і тому почувши її спів, селяни вкладали в цю мелодію свої слова: "Покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь!".
Астрономічне явище - весняне рівнодення 21-22 березня, теж було однією з дат настання весни. В цей період закликали весну і птахів. За народними звичаями Поділля, Київщини, Полісся в сім'ї пекли з тіста 40 "жайворонків", "голубів" і діти просили матусю: "Дозволь мати весну закликати!". Число 40 символізувало пам'ять 40-ка мучеників (22 березня за християнським календарем свято 40 святих мучеників, християн). За народними прикметами, якщо в цей день кине 40 лопат снігу - то весна дружньо вступить у свої права і буде з хорошою погодою.
З0 березня - Олексія за християнським календарем, а в народі називали цей день Теплого Олексія, вважався цей день природним початком весни. Пасічники виносили свої вулики для першого обльоту бджіл.
За народними прикметами погода на Олексія прогнозує погоду на Великдень. Справжнім утвердженням весни і пробудженням землі вважалось Благовіщення (7 квітня).
