Працівники ТОВ "Світанок-Агросвіт" с.
Шляхової щиро вітають з 80-річчям Героя Соціалістичної Праці, колишнього голову місцевого господарства
Василя Михайловича КАВУНА
З вершин прожитих літ яскраво видніється Ваш трудовий шлях, вигаптуваний узорами доброти і прихильності до людей. Все це – від душі Вашої світлої, від людяності великої, від струн серця, налаштованих на працю, на добро. Сердечно вітаємо Вас з ювілеєм, сповненим життєвого досвіду, людської мудрості. Хай ніколи не покидає Вас життєдайна енергія, хай доля додає Вам сил на багато плідних літ. А добрі справи, зроблені Вами, завжди пам'ятатимуть люди.
Кожна епоха народжує своїх знаменитостей – в науці, політиці, культурі... Василь Михайлович Кавун також знаменитість – от тільки в якій конкретній галузі важко й сказати, оскільки поле його діяльності досить багатогранне. Він – високоосвічена людина, бо його життєві дороги пролягли через сотні університетів – народних і наукових, де він сам знайомився з досягненнями світової цивілізації і знайомив інших зі своїми досягненнями. Його досвід, статті й полемічні роздуми стали справжньою школою для багатьох діячів великого масштабу. Він – професійний політик, який багато років був не лише в числі партійної еліти, а й впливав на формування державної стратегії, будучи депутатом багатьох скликань найвищого органу влади країни. Впливав, мислячи нестандартно, відходячи від встановлених догм.
Він – професіонал, господарник і спеціаліст найвищого гатунку в галузі сільського господарства, умілий організатор, який довів це, працюючи на різних щаблях керівної драбини.
Він – чудовий співрозмовник, «ходяча енциклопедія», в якій, ніби в комп’ютері, закладена інформація з власними коментарями про визначні події за його участю, про незабутні зустрічі з людьми із світовими іменами.
Він – ... Та, мабуть, досить епітетів, тим більше, що всі вони все одно не зможуть висвітлити повною мірою неординарну постать. Хоча про нього вже писано-переписано. У Василя Михайловича Кавуна порядність в оцінці будь-кого визначається чи не в числі перших. Поряд з професіоналізмом.
Справжній талант Кавуна-керівника почав розкриватися на посаді голови шляхівського колгоспу, якому він віддав свої кращі роки. Це був період небаченого злету рядового в післявоєнні роки господарства до справжнього лідера в колгоспному виробництві країни, яку представляли шляхівчани на світовій виставці у канадському Монреалі в 1967 році. Представляли свій досвід у вирощуванні високих врожаїв сільськогосподарських культур, в економіці господарювання, в соціально-культурному розвитку
Шляхової і зростанні добробуту селян. Ці питання завжди були в полі зору Василя Михайловича і знаходили свій розвиток в його численних тоді виступах на партійних та інших форумах. Керівник нової епохи – так говорили про нього на великих і малих зібраннях. До нього приїздили вчитися колеги, державні чиновники і навіть керівники держави. Він і сам в числі парламентських та урядових делегацій відвідав чимало країн світу. Зірка Героя стала заслуженою оцінкою його діянням у
Шляховій. А хіба перелічиш всі його численні ордени та звання? Прізвище Кавуна лунало завжди – коли про нього говорили керівні діячі партії і держави, особливо Хрущов, Брежнєв, і недруги, які вбачали в ньому серйозну загрозу своїй кар’єрі.
Якось, при зустрічі, Василь Михайлович зізнався, як, вже на посаді голови Вінницького облвиконкому, його постійно цькували за те, що він намагався виступати українською мовою і весь час займався тільки господарськими питаннями. Власне, господарська діяльність була головною у Кавуна, і тоді як він переїхав до Житомира, ставши першою особою цієї області. (Для молодих читачів нагадаю, що це була посада першого секретаря обкому компартії). І понині там ім’я Кавуна вимовляють з пошаною за те, що у чоботях обходив усю сільську глибинку, допомагаючи їй «стати на ноги», розвивав інфраструктуру і економіку області, підбирав молодих, грамотних і енергійних керівників, які пізніше стали знаними в країні.
Кавун підняв Житомир – так образно оцінили діяльність Василя Михайловича його колеги і преса. Однак, найвищою для нього завжди залишалася оцінка людей, задля яких і трудиться він все своє життя.
Нехай у читача не складеться враження, що життєва дорога у Кавуна була пряма і без перешкод. Навпаки, труднощів вистачало завжди. Але саме вони, мабуть, і сформували його характер, який не має нічого спільного із заспокоєністю, пристосуванством, байдужістю. Послухали б ви розповіді Василя Михайловича про те, як його безпідставно цькував за це різними перевірками і публікаціями в центральній пресі Союзу головний ідеолог перебудови Яковлєв, про його враження від останньої зустрічі в Кремлі із самовпевненим лідером Горбачовим та інше! Про це б мемуари писати! І дай Бог, щоб вони з’явилися. Тим більше, що оцінки Кавуна багатьох явищ і подій останніх років існування Союзу і періоду становлення української держави й понині не втратили своєї актуальності.
Вже полишивши велику політику, вийшовши на пенсію, Василь Михайлович – «Людина з легенди», як називали його не лише знайомі, проміняв затишну міську квартиру на свою сільську хату у
Шляховій, куди повернувся через багато років, – шляхівчани знову обрали його головою правління свого КСП. А невдовзі земляки виявили йому високе довір’я, обравши народним депутатом України. До думки і голосу Кавуна прислухалися у Верховній Раді, він виступав з цікавими пропозиціями до виконавчих структур. Однак, за його словами, урядові чиновники чомусь все менше дослухаються до думок з «низів».
Роль Василя Михайловича у розвитку та зростанні авторитету Вінницької та Житомирської областей, всієї України досить велика, бо він, як депутат Верховної Ради СРСР шести скликань, а також депутат Верховної Ради незалежної України другого скликання, зробив дуже багато для нашого народу.
У своїй книзі «Пам’ятай: перед тобою – Людина», яка побачила світ три роки тому, Василь Михайлович написав у передмові: «В моїй трудовій книжці усього три записи за 53 роки стажу – голова колгоспу, голова облвиконкому, перший секретар обкому партії. Нагороджений п’ятьма орденами Леніна, одне слово – хлібороб і партієць, партієць і хлібороб. Крім біографічних сюжетів згадую майже на кожній сторінці твору про людей праці, у яких вчуся цілодобово. Адже це – люди, які завжди годували й годують нашу славну миролюбну Державу, а коли треба – й беззастережно захищають її».
В.М. Кавуну завтра виповнюється 80 років. А йому не до спочинку – є що розповісти людям, порадити. Тож з ювілеєм Вас, шановний Василю Михайловичу! Хай нива життя щедро родить Вам ще багато сонячних днів, ласкавих весен, теплих зим!
Павло БАЙДАЛЮК.
