Однією з історичних пам'яток міста є Бершадський Спасо-Преображенський чоловічий монастир, заснований в 1616 р. В 1744 р. зруйнований уніатами, відновлений православними в 1774 р. Крізь негаразди і труднощі нашого часу з глибин історії, він і зараз в оточенні ангелів, що охороняють святу обитель. Сьогодні святиня гине на очах: без покрівлі, знищені чудові колони біля входу... Залишки розтоптаної споруди просять змилуватись, допомогти, щоб не загинув наш дух, пам'ять , історія...
Дякуючи публікаціям у газетах «Бершадський край» та «Поштова вулиця», ідея відродження монастиря поступово стала загальнобершадською. Підтримує її також А. С. Матвієнко, адже справа відродження – це не просто відновлення архітектурної споруди. Глибинний смисл відродження полягає, насамперед, в покаянні за віроломну руйнацію святинь, що призвело до знищення основоположних засад сутності людського життя на землі, які складалися віками. Тому відродження монастиря – це відродження духовного начала людини, його утвердження в людській свідомості, виховання найкращих християнських чеснот.
24 травня 2008 року А. С. Матвієнко та голова райдержадміністрації С. Шульц, зустрілися з новопризначеним отцем Михаїлом та групою активістів, які займаються питанням відродження святині.
По крихтах збиралася інформація про монастир — фотографії, малюнки, спогади тощо. Відновлено план — схему, згідно якої весною було розкопано фундамент північно — західного вугла муру, що огороджував монастир.
Поцікавившись у отця Михаїла планами дій на майбутнє, Анатолій Сергійович наголосив на тому, що завжди хотів допомогти у плані відродження Бершадської святині, але для цього потрібна відповідальна людина, яка б з відкритим серцем та любов'ю до нашої великої і неподільної України взялася за цю справу. А. С. Матвієнко також пообіцяв матеріальну та організаційну підтримку, залучення спонсорів, студентів Вінницького педуніверситету для проведння розкопок.Але основну роботу повинні виконати територвальні громади з ініціативи голови райдержадміністрації С. Шульц, адже це буде сприяти відродженню християнської духовності в нашому місті та в Україні взагалі. Саме вона наголосила:”... сьогодні ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки. Тож давайте не пропускати найдорожчих уроків, які надає нам наше спільне минуле. Засукаймо рукави, і будуймо свою країну, про яку мріяли і за яку вмирали наші предки свято. А без цього наша багатостраждальна Україна, незважаючи на своє географічне становище, так і залишиться на узбіччі Європи...
