А поруч щодня безперебійно їздить шкільний автобус, який возить дітей у Серединську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Із Серебрії туди на ньому добираються здебільшого старшокласники. А менші не хочуть, і у їхніх батьків душа кричить, що навчальний заклад закривати не можна, бо без школи села не стане. Тоді, на сесії, у депутатів районної ради думки порізнились, тож так і не вирішили, що робити зі школою. Рішення про її реорганізацію не ухвалили.
Питання висить уже п’ять років. Мешканці Серебрії, як могли, тримали школу, а цьогоріч, відповідно до змін у законодавстві, долю навчального закладу повинні вирішувати депутати районної ради на сесії. Кого ж їм захищати? На одній шальці вагів – місцевий бюджет, у якому збережеться півмільйона гривень, якщо школу реорганізувати (при тому, що сумніви викликає якість освіти і рівень підготовки підростаючого покоління до дорослого життя). На другій – учні, які хочуть навчатися у рідній Серебрії, і село, яке швидко змарніє без школи.
Серебрійська ЗОШ І-ІІ ступенів невеличка, економна, тепла. При вході зустрічає пам’ятний стенд із зображеннями загиблих земляків Юрія Коваленка та В’ячеслава Дремлюха, прапор України, переданий із зони проведення АТО, з підписами військових, у коридорі – фотографії учнів, які є гордістю школи (у наступному році планується оформити більше таких стендів). Вчителі розповідають, що атмосфера, яка панує в навчальному закладі, добре сприяє навчальному процесу.
Самовіддача кожного із педагогів більше ніж на 100%, тут є можливість працювати з кожним учнем, тому випускники показують гарні результати, продовжуючи навчання у Серединській школі чи у вишах України. Кажуть, що їм навіть присилав подяку Уманський агротехнічний коледж за гарну підготовку студента. Хоч спортзал у школі і відсутній, уроками фізкультури не нехтують: у теплу пору займаються на свіжому повітрі, а в негоду чи взимку грають у шашки, шахи, настільний теніс.
Під час бесіди у школі з представниками педколективу та місцевими мешканцями нам розповіли, що збирали підписи за збереження школи – всі, звісно, були одностайними в цьому питанні. Серебрійці переконані, що культурне життя тут погасне без дітей, адже всі заходи, які організовує сільський будинок культури, здійснюються за участі школярів.
– Усі дуже раді були святу до Дня Перемоги, зібралося майже все село, – коментує Галина Пересідла, директор Серебрійської ЗОШ. – А якщо не буде дітей, то навіть не буде кому до пам’ятника піти, кому виступити. Незважаючи на те, що дійсно нема заступників директора з навчальної та виховної робіт, уся планова і непланова виховна робота проводиться. Через малокомплектність класів вчителі не отримують доплату за класне керівництво, але ж усе одно працюють з дітьми.
Усі ці моменти необхідно брати до уваги. Але мусимо розуміти: попри наші заперечення, населення у районі не збільшується, малокомплектні школи не перспективні, молоді спеціалісти не хапаються за можливість працювати у маленьких віддалених селах, тут навіть першого класу цьогоріч не буде. А при цьому бюджетні кошти треба використовувати раціонально, особливо у нинішній час.
– Процес оптимізації у нашому районі стримували, як могли, – пояснює Лідія Дзюбенко, начальник відділу освіти РДА. – Але ми вже бачимо, що до кінця 2015 року по району не вистачить близько 2,5 млн. грн. на зарплату. Так, ми не можемо одночасно позакривати всі малокомплектні школи. Навіть Серебрійську не закриваємо повністю, адже розуміємо, що приміщення, яке не функціонує, буде гинути. Тому ми її реорганізовуємо. Троє вчителів початкових класів залишаться тут, також – технічні працівники. А решті педагогів будемо пропонувати роботу в інших школах району, де є відповідні вакансії, або вони зможуть стати на облік у центр зайнятості. Важливо, що тут є можливість підвезення учнів до Березівської чи Серединської шкіл.
Так, питання непросте. Ухвалювати подібні рішення боляче і складно, адже хочеться, щоб діти мали змогу отримувати якісну освіту в комфорних умовах. Але як для них буде краще, як створити умови рівні для всіх – вирішити і зробити складно. Пропозицію розглянути питання на черговій сесії райради ще раз відділ освіти вже подав. Результати дізнаємось уже незабаром.
Юлія ЛУЧИК, с. Серебрія.
