Це аграрно-індустріальний район, своєрідний північнозахідний форпост нашої області. Про це говорив у своєму виступі голова Липовецької райдержадміністрації А.В. Грищук, який зазначив, що основу результативної діяльності влади вбачає в роботі спільної команди керівників, активу, територіальних громад, трудових колективів, в тому числі й редакції газети «Липовецькі вісті». Цікаво, що очолюючи протилежні за поглядами районні осередки партій, керівник району і редактор О. В. Яцунський добре співпрацюють, знаходячи спільну мову в інтересах справи і жителів Липовеччини.
Влада виділила 50 тис. грн.
редакції для придбання спеціальної друкарської машини, і тепер районна газета друкується на місці, що здешевлює її собівартість. Правда, редакція орендує приміщення в друкарні. Оскільки тираж районки невеликий і випуск її збитковий, на нинішній рік районна влада виділила редакції «Липовецькі вісті» 200 тис. грн. дотації, що є найбільшою фінансовою допомогою районкам в області і в 2-3 рази перевищує подібне фінансування в інших районах. Тож з цього приводу, крім питань соціально-економічного та культурного розвитку району, відбувся цікавий обмін думок редакторів з керівництвом райдержадміністрації та районної ради.
Зацікавили й нові підходи нинішньої владної команди, які базуються насамперед на професійності, ініціативності й відповідальності. Тож район поступово нарощує свої потужності і рейтинги його в області постійно зростають. Допомагає в цьому ВАТ «Турбівський машинобудівний завод», який виготовляє зап - частини до автомобілів за індивідуальними схемами, ТОВ «Турбівська цукрова компанія», ТОВ «Приборівські ковбаси», ПАТ «Турбівський каоліновий завод», ТОВ «Липовецький елеватор», маслосирзавод, сучасний цегельний завод та інші.
Завдяки інвесторам активного розвитку набувають сільгосппідприємства, хоч тут, як і скрізь, ще чимало контрастів і проблем.
Цікаво, що райцентр лише небагато поступається нашому, але в компактності вулиць і площ, як і в благоустрої, Бершадь вигідно вирізняється від Липовця. Правда, їм вдалося дещо обмежити розміри базарних торгів і привести їх наближених до цивілізованих.
На Липовеччині діють 29 загальноосвітніх шкіл, аграрний ліцей у Зозові, 21 дошкільний заклад. Функціонує 38 закладів культури, сім колективів удостоєні звання «народних».
Збереглося також два палаци – Мерінга в Старій Прилуці та Раковських у Козинцях.
Серед найбільших вражень – ставлення липівчан до свого культурного надбання, історії краю. Особливо запам’ятався краєзнавчий музей у Вахнівці – своєю історією створення, розмірами, наповненістю експонатами та їх різноманітністю, яких збирали не лише в районі, області, але й по всьому колишньому Союзі. В багатьох залах тут прослідковується вся історія села і краю (щось подібне нашому музею в Баланівці – П.Б.), однак чимало й «родзинок». Це муляжі багатьох тварин, в тому числі й великих парнокопитних, або ж справжні «катюші» та гармати часів Великої Вітчизняної війни, які знаходяться на подвір’ї музею. Тож чимало керівників ЗМІ області, не стримавшись, прагнули сфотографуватися біля незвичайних експонатів.
Ще один захід, учасниками якого стали редактори того дня, засвідчив справжній розмах підготовки й відзначення важливої історичної події – 360-річчя битви на річці Соб у Липовцях, в результаті якої було прорвано облогу й звільнено Івана Богуна і де полягли тисячі українських козаків та їх польських супротивників. компанія Murka games
Урочистості відбулися в річковому пониззі, за участю представників козацтва з Вінниці і численних гостей з області, керівництва району.
Тут встановили й «Хрест примирення», біля якого проходив сам мітинг, по закінченню якого на честь полеглих стріляла справжня козацька гармата. Тож будучи учасниками й цього яскравого дійства, всі ми значно поповнили свій фотоархів.
Підводячи підсумки попереднього туру конкурсу «Вінниччина очима редактора», заступник начальника управління у справах засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації Г.Т. Михайльчук та в. о. голови обласної організації Національної спілки журналістів України В.М. Паламарчук відзначили важливість проведення даної акції для виявлення і висвітлення характерних особливостей у кожному районі.
Павло БАЙДАЛЮК. Фото Руслана БАЙДАЛЮКА
