Перед маленькими глядачами виступали артисти дитячого театру «Арлекін» з міста Вінниці та Вінницької обласної філармонії з інтерактивним естрадно-цирковим шоу, які перенесли і дітей та дорослих у справжню чарівну казку з веселими іграми, жартівливими конкурсами та призами. Дітлахи змогли відчути себе маленькими артистами та казковими героями, поспівати та потанцювати на сцені, ну, а після вистави обов’язково отримати солодкий подарунок. Роздали діткам близько семи тисяч подарунків.
Про все це подбали співробітники громадської організації «Соціальний центр МХП» за сприяння народного депутата України Миколи Кучера та депутата Вінницької обласної ради Лариси Білозір.
Для того, щоб кожен маленький мешканець з чотирьох ра йонів Віннич чини мав змогу побувати на святі, організатори продумали графік та логістику виступу дитячого театру «Арлекін» та Вінницької обласної філармонії, протягом кількох тижнів було проведено 13 новорічно-різдвяних акцій. Подбали і про організований доїзд дітей із сусідніх сіл сільськими автобусами.
Привітати дітей та їхніх батьків з новорічними святами до Гайсина та Тростянецького району приїхав і сам Микола Кучер та його донька – депутат Вінницької обласної ради Лариса Білозір.
«Дуже важливо, щоб діти відчували, що про них думають, переживають, що їм хочуть створити свято. Для мене в дитинстві це було особливе свято, коли на Новий рік, Різдво до нашої домівки сходилися, з’їжджалися всі родичі, – розповідає Микола Іванович. – І мені запам’ятовувались в першу чергу не подарунки, а та атмосфера, коли всі рідні і близькі разом, коли всі один одного розуміють, один за одного переживають.
Я думаю, в цьому і є суть новорічних свят. Я вважаю, що у великих родинах діти виховуються кращими, добрішими».
«Ми дуже любимо родинні новорічні свята, – додає Лариса Білозір. – Збираємося, співаємо колядки та щедрівки, яких моїх донечок навчає свекруха Оксана Білозір. Звичайно, перше завдання дідуся Миколи – покласти подарунок під подушку онучці, яка не спить у ніч на Святого Миколая, бо хоче піймати його за руку. На Різдво завжди їдемо в Тростянець на рідну землю батьків, до бабусь та дідуся.
Мені дуже приємно приїжджати сюди, тому що бачу гарних добрих людей, дитячі очі, повні надії на краще. Тому дуже сподіваюсь, що ті віконечка дитячих душ, які відкриті, заповнять зал сільського клубу, школи, садочку щастям, радістю і очікуванням новорічних свят».
