У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій ст. 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є:
- невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом;
- невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру, виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника — фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника — юридичної особи.
Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
У разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та повернення виконавчого документа у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача не звільняє боржника від сплати виконавчого збору.
Згідно ч. 2. ст. 28 Закону виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до вимог ч. 3, ч. 4 ст. 28 Закону постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі (про розмір стягнутих коштів у постанові про стягнення виконавчого збору робиться відповідна відмітка).
У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача державний виконавець розподіляє стягнуті кошти відповідно до вимог ст. 43 Закону. Відповідно до даної норми державний виконавець розподіляє стягнуті з боржника кошти у наступній черговості:
- у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;
- у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб;
- у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми;
- у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до ч. 7 ст. 28 Закону у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору за винятком випадків коли виконавче провадження закінчено на підставі п. 4 ч. 1. ст. 49 Закону (скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню), оскільки у даному випадку відповідно до вимог ч. 6 ст. 28 Закону державний виконавець зобов'язаний повернути стягнутий виконавчий збір боржникові. Виходячи із змісту ч. 6. ст. 28 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження з підстав передбачених п. 4 ч. 1. ст. 49 Закону, державний виконавець не має права проводити стягнення з боржника виконавчого збору. У даному випадку постанова про стягнення виконавчого збору стягнення за якою не проводилось, після закінчення виконавчого провадження в окреме виконавче провадження не виділяється та підлягає скасуванню.
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Бершадського районного управління юстиції Вінницької області Гаврильченко Сергій Іванович
