Закон України "Про рекламу"

Стаття 14. Реклама у друкованих засобах масової інформації 
1. Обсяг реклами у друкованих засобах масової інформації  визначається ними самостійно. Друковані засоби масової інформації,  що розповсюджуються за передплатою, зобов'язані в умовах  передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі  видання.  ( Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом  N 3099-IV ( 3099-15 ) від 17.11.2005 ) 
2. Друкована площа, відведена на політичну рекламу впродовж  виборчого процесу в друкованих засобах масової інформації, у тому  числі рекламних, не може перевищувати 20 відсотків обсягу  друкованої площі кожного номера видання чи додатка до нього. Це  обмеження не поширюється на друковані засоби масової інформації,  засновниками яких є політичні партії.  ( Статтю 14 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3099-IV  ( 3099-15 ) від 17.11.2005 ) 

Стаття 15. Реклама послуг, що надаються з використанням  електрозв'язку 
1. Реклама послуг, що надаються з використанням  електрозв'язку, в тому числі телефонного, при розповсюдженні її в  рекламних засобах має містити точну інформацію про: 
зміст рекламованої послуги; 
вартість рекламованої послуги; 
вікові та інші обмеження, встановлені законодавством і  виробником послуги щодо кола споживачів рекламованої послуги; 
платне чи безоплатне використання каналу телефонного зв'язку  при наданні рекламованої послуги і вартість однієї хвилини  телефонного зв'язку при отриманні послуги у відповідному регіоні; 
повне ім'я, найменування, адресу надавача рекламованої  послуги. 
Ця інформація подається шрифтом не менше половини розміру  шрифту, яким подано номер телефону, що використовується для  надання рекламованої послуги. 
2. Забороняється розповсюдження реклами з використанням  телексного або факсимільного зв'язку. 
3. Забороняється використовувати для розповсюдження реклами  безплатні номери телефонів: міліції, швидкої медичної допомоги,  пожежної охорони та інших аварійних служб. 

Стаття 16. Зовнішня реклама 
1. Розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах  провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими  органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку,  встановленому цими органами на підставі типових правил, що  затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на  розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст  зовнішньої реклами забороняється. 
Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах  розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів  (осіб). 
Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза  населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або  уповноважених ними органів (осіб). 
Стягнення плати за видачу дозволів забороняється. 
2. Зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: 
розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із  забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть,  пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування  та не відтворювати зображення дорожніх знаків; 
освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати  учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири  житлових будинків; 
фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над  поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені; 
опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж  проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню  розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки  до 2 метрів від поверхні землі; 
нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою  частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен  розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні  дорожнього покриття; 
у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями  будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну  з фасадами будівель або огорожами лінію. 
3. Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами: 
на пішохідних доріжках та алеях; 
у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні  дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі  краю проїжджої частини; 
поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від  краю проїжджої частини. 
4. Розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках та в межах зон  охорони пам'яток національного або місцевого значення, в межах  об'єктів природно-заповідного фонду дозволяється за погодженням з  центральними або місцевими органами виконавчої влади у сфері  охорони культурної спадщини. 
5. Перелік обмежень та заборон щодо розміщення зовнішньої  реклами, встановлений цим Законом, є вичерпним. 

Стаття 17. Внутрішня реклама 
1. Розміщення внутрішньої реклами погоджується з власником  місця її розташування або уповноваженою ним особою. При погодженні  розміщення внутрішньої реклами втручання у форму та зміст реклами  забороняється. 
2. Забороняється розміщення внутрішньої реклами у приміщеннях  органів державної влади та органів місцевого самоврядування,  дошкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах  та спеціалізованих загальноосвітніх закладах освіти. 
Ця заборона не поширюється на соціальну рекламу.