Я не боюся темряви, бо це – єдине, що дає можливість не бачити того, чого не хотів би бачити. А містичний страх перед нею тих, хто її боїться, свідчить про те, що їм є чого боятися.
Завтра настане день і знову принесе разом з собою численну кількість турбот та буде намагатися позбавити мене права бути самим собою.
Душа згорнеться в один клубок в очікуванні невідомого, і серце стиснеться від болю, зіткнувшись з черговою підлістю.
Але залишиться надія.
Надія на те, що коло денної метушні розірветься, і я знову зустрінусь з тобою.
О, ніч! Ти даєш мені те, чого досі не зміг дати ніхто. Ти приносиш спокій стомленому тілу і зболеній душі, яка нарешті стає вільною.
Після кожного пекельного дня ти знову приходиш до мене.
Але щоразу я чекаю зустрічі з тобою, як з найкращим, найвірнішим і найвідданішим другом.
