Наталка Поклад

Понад морем блукає туман, Діву вкутує в сіберні шати, і виблискує хвиль караван, ніби кличе його здоганяти. І невпізнаним берег стає, Кипариси якісь потойбічні: море ще одне диво своє нам дарує у червні - як в січні. І гойдається, ллється туман - Понад берегом, чайками, нами: і бетонний мій трон, мов тюльпан, до туману тремтить пелюстками. читати далі ...»

 Був далеко, а став близько. Був горох, з став горошисько, По тину вгору повився і вершком за горіх зачепився, позирає на всіх спогорда: — Я горох! Я побив рекорди? — І кивав йому знизу буряк: — Ой так-так, ой так-так. — І сміявся здаля огірок: — Та якби не тинок... Та якби не тинок...

Мама вчить маленьку Владку: — Стали букви по порядку: А, Б, В і Д, Е, Є — в кожної ім'я своє. Осьде Ж — неначе жук, З не хоче йти до рук. І стоїть немов сторожа, Ї на неї дуже схожа. Називай і відгукнуться: К, Л, М та О, П, Р. Засміялася Владуся: — Я їх напишу тепер: Т, У, Ф та Х, Ц, Ч — наче річечка тече. Кожну букву я вже знаю і... читати далі ...»

Полюби Україну мою, полюби її жовті степи, її сміх голубий, її древню могуть і правічну красу, її пісню живлющу і праведну суть. Полюби мій терплячий і добрий народ, що, так само, як твій не приймає заброд, а приймає синів і хороших гостей, бо живе в нім козак, гордий лицар Антей. Написали віки нас кривавим пером, інший час іншу мову дає нам обом, і ми станемо поруч в слов'янськім... читати далі ...»

Книжка в тата, книжка в мами, книжка в мене і в Світлани, з книжкою малий Тарас — книжковечір нині в нас, книжковечір, книжкотиша… Тільки чути: песик дише й сумно дивиться з-під ліжка,— бо йому немає книжки. читати далі ...»