Fridge magnet wooden gears

Маєток Ліпковських

Багатьох жителів цього та навколишніх сіл завжди хвилювала й інтригувала дана тема – своєю величністю, значимістю і родовими перипетіями його власників. А ще – таємничістю, бо в радянські часи не прийнято було досліджувати, а тим більше публікувати матеріали про польські панські родини і їх матки. А даремно, бо в багатьох містах і селах Поділля вони суттєво вплинули на історичний та соціально-економічний розвиток конкретних місцевостей.

Не є виключенням в цьому й Красносілка. Зручно розташоване на підвищеному лівому березі Південного Бугу, це «красне село», з його чорноземами, завжди вабило до себе багатьох землевласників. І хоч стосунки їх з місцевими селянами були нерідко й напруженими, все ж внесок їх в розбудову цієї місцини не слід применшувати. З цього приводу заслуговує на увагу висвітлення і діяльності в Красносілці польської родини Ліпковських, за якої найбільшої значимості набув збудований нею тут панський маєток.

На початку 60-х, коли вперше переступив поріг Красносільської школи, мимоволі долучився до усвідомлення величності цієї будівлі – адже школа знаходилася в колишньому панському маєтку, про який ходило немало легенд та повір’їв і про підземні переходи звідси попід Південний Буг аж до Сумівки, де знаходився колись маєток панів Собанських, і про таємничі склепи, і навіть погреби зі всілякими коштовностями та винами, про родинні скарби, замуровані в стінах. Навіть зростаючи в класах школи, не покидала нас, хлопчаків, думка про неодмінне везіння в пошуках таких об’єктів.

Віри в це додавала сама оригінальна споруда, яка ніяк не йшла в порівняння з нашими сільськими оселями, а також величні залишки з того, що колись знаходилося у самому маєтку. Це, насамперед, велика металева плита з іноземними надписами, на яку ми щоденно ступали, проходячи через парадний вхід, і значних розмірів дзеркало в оправі, в «об’єктив» якого також попадав кожен у цей момент. А ще залишки розмальованих стін і стелі найбільшої зали, яку не встигли перебудувати під класи. Скільки разів, забираючись у підвали чи виявленні отвори у підмурку, за якими виявлялася якась порожнеча, вважали, що натрапили на щось незвичайне і таємниче, з клятвою про їх нерозголошення.

Скільки разів, ризикуючи бути заваленими, пробиралися у темні підвальні закутки, з острахом очікуючи на зустріч зі скелетом чи привидом. А закупорені двері під штучним кам’яним помостом у дворі, на якому розміщувалися обплетені виноградом альтанки з фонтаном у центрі, щоразу манили до проникнення в невідоме.

Не міг залишити когось байдужим і величний парк перед палацом, де ще збереглися не лише рідкісні породи дерев та бузку, а навіть алеї, вимощені цеглою «на ребро» з відповідним орнаментом.

Звісно, вже пізніше зрозумів, що зберегти усю цю красу персонал школи не міг через обмежене фінансування і небажання влади підтримувати залишки панського побуту. Адже в числі головних революційних гасел більшовиків – було знищення всього буржуйського «до основания, а затем» побудувати на руїнах нове пролетарське справедливе життя. Саме тому на Бершадщині були пограбовані та знищені майже всі панські маєтки, і лише в Красносілці він один зберігся без особливих добудов(!).

Про його стан і внутрішнє оздоблення, як і деякі факти історії маєтку, вдалося дізнатися з польських джерел, які в свій час немало писали про Красносілку. Свідчення про це можна знайти в «Географічному словнику», виданому у Варшаві у 1883 році, а також в книгах окремих авторів, виданих в польській столиці в 1912-му і навіть у 1926 роках.

Саме завдяки їм вдалося ознайомитися із облаштуванням залів маєтку Ліпковських, і навіть з окремими їх фотоілюстраціями, останні з яких датуються 1912 роком.


Цікаві фото
6 фото   
<b>Г.М. Заболотний: нас єднає Бершадська земля</b><br />Голова обласної ради побував із дводенною робочою поїздкою у районі. Приїзд Григорія Михайловича очікувався багатьма...
5 фото   
<b>Сімейна медицина: сьогодення і перспективи</b><br />2013 рік ознаменувався важливими кроками на шляху до покращення медичного обслуговування жителів нашого району....
6 фото   
<b>Музей культури села Прокопа Колісника</b><br />
9 фото   
<b>Листопад</b><br />
Всі фотогалереї »
Ми - пам’ятаємо - «Книга Пам’яті України» / Джулинка
Кравченко Сава Тихонович (1914) 1914 р., українець, селянин. Мобілізований в 1944 р. Рядовий. Загинув 00.08.44.

З історії Бершаді
Колишнє містечко, в якому переважали дрібні ремісники і селяни, пригноблені нужденністю й позбавлені людських прав, перетворилося в сучасне соціалістичне місто з суцільною письменністю. Про здоров'я трудящих піклуються понад 50 лікарів, які працюють у 2 лікарнях, а також медпрацівники інших медичних закладів. Діти шкільного віку навчаються в 2 середніх школах, восьмирічці та в школі-інтернаті.... Читати далі »



Дивіться також
Останні новини
Може бути цікаво

Маєток Ліпковських - Саме тут земельний наділ придбав Генріх Ліпковський, який найбільше зробив для розбудови Красносілки і зростання її значимості в цьому регіоні. Вже в другій половині 19 століття його маєток був найбільшим у повіті - www.bershad.ua
Користувачі OnLine: 
Бершадщина  | Форуми  | Сторінками історії  | Літературна Бершадь  | Фотогалереї  | Новини  | Довідники  | Визначні місця  | У нас в гостях!  | Прогноз погоди в Бершаді  | Телефонні довідники