На знімку (зліва направо): Крістіна Пустовіт, Анастасія Перевознюк, Олена Малиновська, Тетяна Поченюк, Юлія Мартинюк водять Маланку в селі
Нікого з присутніх у залі не залишили байдужими щедрівки «Ой чи є, чи нема Пан господар вдома?», «Пироги, вилазьте з печі», котрі виконали учасники музичного гуртка «Співаночка» під керівництвом Людмили Володимирівни Гріщенко. З музичним супроводом на сцену до господарів приходили щедрувати і Маланка (Іван Кольченко), і Циган (Богдан Андронік), і Коза (Євген Матієнко).
До господаря та господині ще й завітали дівчата на вечорниці, які хотіли дізнатися про свою долю під час ворожіння на дровах, на зерні, з допомогою півня, вимірюванням хати чобітками. Не забули дівчата поворожити всім присутнім в залі. Вони роздали пам пушки, в яких всередині був папірець із побажанням.
Святково прибрана зала, кольорове розмаїття вишитих рушників, предмети домашнього вжитку, веселкове різнобарв’я національних костюмів учасників свята, народні пісні – все спонукало задуматись, на мить повернутись до Шевченкового: «Що ми? Чиї сини?».
Всі присутні свята: учні, батьки, вчителі – доторкнулися живого, невичерпного джерела історії, випили ковток цілющої джерельної води, котрою очистили, зігріли свою душу. Адже обличчя людей світилися радістю, а уста випромінювали посмішку. І мимоволі наростає думка: ми маємо скарб – народні традиції. Адже саме вони допомогли нам не загубитися в плині років. І якщо звучить ще народна пісня – то живе й надія, що ми незнищенні, а світ ще довго буде чути горде і прекрасне слово – Україна.
Ірина ХМАРУК, учениця 9 класу Ставківської ЗОШ.
