Згідно зі ст. 104 Сімейного кодексу України (надалі СК) шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим чи внаслідок розірвання шлюбу. Це вичерпний перелік підстав припинення шлюбу.
Розірвання шлюбу контролюється державою і може здійснюватися лише відповідними державними органами. Ними є органи ДРАЦСу, а у випадках, передбачених СК – суд.
Розірвання шлюбу органом ДРАЦСу передбачає такі випадки: – за заявою чоловіка і дружини, які не мають дітей (ч. 1 ст. 106).
– за заявою одного з подружжя, якщо другий з них визнаний безвісно відсутнім, недієздатним (ч. 1 ст. 107 СК).
Реєстрація розірвання шлюбу, передбачена ч. 1 ст. 106 СК, здійснюється за наявності письмової заяви, в якій має бути зафіксована взаємна згода подружжя на це, й за відсутності у них дітей. У такому разі оформлення розлучення проводиться після спливу одного місяця від дня подання заяви.
Шлюб розривається у судовому порядку, якщо один із подружжя, які не мають дітей, не дає згоди на це, або коли дружина і чоловік мають спільних неповнолітніх дітей.
Судом мають також розглядатися справи про розірвання шлюбу, якщо один із подружжя, заявляючи про свою згоду на розлучення, ухиляється від розірвання шлюбу в органі ДРАЦСу, тобто відмовляється подати до нього спільну заяву, не з’являється для реєстрації розлучення, а також якщо місце проживання одного з подружжя невідоме.
Позовна заява про розірвання шлюбу за загальним правилом подається одним із подружжя до суду за місцем проживання відповідача. Однак, якщо з позивачем проживають неповнолітні діти або якщо за станом здоров’я чи через інші поважні причини йому важко виїхати на місце проживання відповідача, заява може бути прийнята судом за місцем проживання позивача. За взаємною згодою заява може бути прийнята судом за місцем проживання кожної з сторін (ст. 126– 131 ЦПК).
Справа про розірвання шлюбу розглядається, як правило, за участю обох з подружжя, навіть якщо від їх імені виступають представники. У разі неявки подружжя у судове засідання без поважних причин, суд відкладає розгляд справи, а при їх неявці після повторного виклику залишає позов без розгляду, якщо не вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.
Суд повинен встановити, що заява відповідає справжній волі подружжя і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
На практиці підставами розірвання шлюбу найчастіше є зловживання одним із подружжя алкоголем або наркотичними засобами, небажання чоловіка мати дитину або його нездатність до її зачаття, відмова дружини від народження дитини або її нездатність до цього, тривале окреме проживання подружжя, що є наслідком створення одним із них нової сім’ї, тощо.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця з дня подання подружжям заяви.
Упродовж цього строку чоловік і дружина мають право відкликати її. Суд повинен також використовувати надане йому законом право відкладати розгляд справи для надання подружжю строку на примирення. Якщо після спливу встановленого судом строку для примирення дружина і чоловік помиряться, провадження у справі припиняється на підставі поданої ними заяви або заяви позивача про відмову від позову. Якщо ж після спливу наданого подружжю для примирення строку заява від них не надійшла і вони у судове засідання не з’явилися, суд з урахуванням правила ст. 172 ЦПК повинен залишити справу без розгляду на підставі ч. 4 ст. 229 ЦПК.
В перші роки незалежності України рівень розлучень був досить високим. Однак останніми роками намітилася щорічна тенденція до зменшення кількості розірваних шлюбів.
Аналіз статистичних даних показує, що в першій половині 2013 року кількість справ про розірвання шлюбу, що перебувала в провадженні Бершадського районного суду Вінницької області становила 130 справ, з них в 89 справах позов було задоволено та 17 справ було залишено без розгляду. В першій половині 2014 року кількість справ зменшилася до 114, з них в 80 справах позов було задоволено та в 10 позов було залишено без розгляду, за заявою позивача після того, як подружжю було надано строк на примирення. Це дає підстави вважати, що судова практика спрямована на збереження сім’ї, і строк на примирення, що надає суд подружжю, може вберегти його від необдуманих кроків.
Юлія ГУК, помічник судді.
