Як живеться фермеру? Про це й повели мову під час зустрічі.
Голдашівські землі дещо специфічні, порізані яругами, але О.У. Слота стверджує, що у нього площі більш-менш рівні і великі, тому непогано родять при належному догляді.
Минулий рік виявився провальним, тому що спека знищила більшість врожаю і затрачені кошти повернути не вдалося. Зате нинішні жнива принесли гарні результати. Так, врожайність ранньої групи зернових становила 52 цнт з га, а ріпака зібрали по 36 цнт з гектара.
Вал хліба досяг 1,5 тис. тонн, що дозволило розрахуватися з людьми за оренду їхніх земельних паїв і з банками за кредит. Однак продав поки що тільки 300 тонн пшениці, а вся інша чекає часу, коли ціна йому відповідатиме. Адже перекупники прагнуть скупити хліб за безцінь.
Гарний прибуток приніс і ріпак, що дозволило запастися на майбутнє насінням, добривами та пальним.
Все своє майно фермер зосередив на току, де знаходиться і його техніка. Її поки що вистачає, як і нового причіпного інвентаря, але планує придбати власний комбайн, бо поки що врожай збирали найманими. А попереду ще збір соняшника, кукурудзи.
Що найбільше хвилює фермера?
– Диспаритет цін, – каже Олександр Улянович, – бо затрати на вирощування сільгоспкультур зростають, а ціна на них не наздоганяє.
Разом з тим він зазначив, що держава відчутно йому допомагає. Так, взявши кредит під 17 відсотків, вона відшкодувала до 10%. Вартість нового трактора МТЗ-82, автомобіля КамАЗ, як першопридбаної техніки, також відшкодувала на 30 відсотків. Правда, тримав рік тому 500 свиней, але збув їх через неврожай та низьку закупівельну ціну. Тепер подумує над відновленням свиноферми.
Тож господарювати на землі нині можна, вважає О.У. Слота. І в нього це непогано виходить. Підтвердженням цьому – занесення його портрета на районну Дошку пошани.
А ще не забуває він і про посильну допомогу бюджетним закладам, соціальній сфері, бо оцінку діянням керівника завжди дають люди.
Павло БАЙДАЛЮК.
с.
Голдашівка.
