Коштів, що надходили на фінансування медицини, вистачало лише на утримання комунальних установ і зарплату лікарям. Нині кошторис витрат майже не збільшився. Так, Вінниччина на свою охорону здоров’я минулоріч розподілила трохи більше 1 мільярда гривень. З 2012 року суттєво підтримав держбюджет. Цьогоріч 90 мільйонів гривень виділено на придбання обладнання та медичного транспорту.
– У 2010 році закінчено будів ництво та проведено реконструкції об’єктів охорони здоров’я на суму 13,4 мільйонів гривень. Так, збудова но пологовий будинок на 40 ліжок у Бершадській районній лікарні, проведено реконструкцію хірургічного відділення на 40 ліжок Липовецької районної лікарні, гінекологічного відділення на 40 ліжок обласної клінічної лікарні ім. Пирогова, хірургічноторакального відділення на 40 ліжок обласної дитячої клінічної лікарні. За 2011 рік капітально відремонтовано майже 300 ФАПів та амбулаторій в сільській місцевості, витрачено більше 2 мільйонів гривень позабюджетних коштів – підведено водогони, адже вода у медзакладі – життєва необхідність. За півроку у 2012-му на поточні, капітальні ремонти та реконструкції лікувально-профілактичних закладів області витрачено близько 6 мільйонів гривень – на 108 ФАПів та 81 амбулаторію загальної практики – сімейної медицини, – поділилась Лідія Діденко.
Отже, якою є логіка змін в медицині?
Основна ідея – наближення послуг до пацієнта і підвищення їх якості. Погодьтесь, більшість захворювань не потребують стаціонарного лікування. Отже, нині турбуватись про наше здоров’я має сімейний лікар. До нього і треба звертатись з усіх питань. Амбулаторії сімейної медицини, центри первинної медико-санітарної допомоги і медичні пункти – це первинний рівень медичного обслуговування. Фінансування – з місцевого бюджету.
Наразі на Вінниччині функціонують 35 центрів первинної медико-санітарної допомоги. Це окремі юридичні особи, до складу яких входять 262 амбулаторії та 921 ФАП, у тому числі 25 амбулаторій, які створено на базі фельдшерсько-акушерських пунктів, та обслуговують 1000 і більше населення, а також 40 амбулаторій створено на базі відділень сімейної медицини ЦРЛ. Така реорганізація вивільнила на первинній ланці від 800 до 820 тисяч гривень по кожній дільничній лікарні.
Якщо ж потрібна допомога фахівця вузького профілю чи хворий потребує стаціонарного лікування – його направляють у багатопрофільну лікарню для надання екстреної чи планової медичної допомоги. Ці витрати фінансує обласний бюджет.
За попередніми розрахунками обласного управління охорони здоров’я, середньорічна економія коштів кожного району за рахунок реорганізації дільничних лікарень досягне близько 300-370 тисяч гривень в рік.
І третинний рівень – спеціалізовані клініки, медичні центри, госпіталі інвалідів війни, профільні диспансери (кардіологічні, онкологічні та інші).
Фінансування – з державного бюджету.
