- Скільки коштів виділяється на реалізацію Програми DСА?
- Загалом виходить близько 6 млн. доларів. Сума доволі суттєва. Вона спрямовується на сприяння кредитуванню малого та середнього аграрного бізнесу в Львівській, Херсонській та Харківській областях.
До реалізації програми долучаються 5 кредитних спілок. Крім нашої, серед них є також львівська «Анісія», херсонські «Громада» та «Народна довіра», «Харківська каса взаємної допомоги» з Харкова.
Програма розрахована на 8 років, тож є доволі тривалою у часі. За цей термін ми зможемо долучити до співпраці велику кількість агровиробників, надати їм кредити на розвиток їхнього бізнесу.
- Скільки коштів із загальної суми за Програмою DСА припадатиме на кожну кредитну спілку?
- Все залежить від тих завдань, які у рамках цієї програми виконуватимуть кредитні спілки. Зокрема, на початковому етапі у рамках співпраці за Програмою DCA наша кредитна спілка зможе видати кредитів на 300 тис. доларів. Це значна сума для будь-якої кредитної спілки. Вона особливо багато важить в умовах нинішньої фінансової кризи.
- Як для реалізації Програми DСА добиралися кредитні спілки?
- Цим питанням опікувався Департамент кредитування розвитку, а допомагав йому в роботі Проект USAID «АгроІнвест», який тісно співпрацює з кредитними спілками. З багатьма з них «АгроІнвест» реалізував спільні проекти.
Серед кредитних спілок для втілення Програми DСА були обрано ті, які активно кредитують дрібний та середній бізнес на селі та найбільше відповідають критеріям програми.
Перша обставина є особливо важливою. Справа в тому, що мале та середнє підприємництво на селі має великий потенціал, проте через гостру нестачу обігових коштів та кредитних ресурсів не здатне повною мірою його реалізувати. Комерційні банки на фермерів не надто зважають, бо звикли мати справу з холдингами. Тому наші кредити для малих та середніх сільгоспвиробників є життєво важливими.
- Як співпраця з малим та середнім агробізнесом виглядає на прикладі вашої кредитної спілки?
- Певний час ми не дуже орієнтувалися на фермерів. Вважали, що їх бізнес аж надто ризикований, бо працюють просто неба, а відтак, цілком залежать від примх погоди. А потім якось все переінакшилося. І добре, що так сталося, бо з’ясувалося, що співпрацювати з сільгоспвиробниками вигідно. Здебільшого вони відповідально ставляться до кредитів – намагаються вчасно і в повному обсязі повернути їх.
Тепер з дрібними та середніми сільгоспвиробниками працюємо охоче. Спеціально для них створили нові кредитні продукти.
- Подібні підходи демонструють й інші кредитні спілки – учасники Програми DСА?
- Так, ми часто збираємося, обмінюємося досвідом, розповідаємо про наші напрацювання, успіхи. Коротше, допомагаємо один одному.
- Усі перелічені вами кредитні спілки представляють різні частини України. Це – випадковість чи за цим криється щось більше?
- Це добре, що ми представляємо майже всю Україну. Це є свідченням того, що механізми кредитування, які ми запроваджуємо в сільгоспвиробництво, можуть ефективно працювати будь-де.
- Яка роль в реалізації Програми DСА відводиться «АгроІнвесту»?
- Почну з того, що Проект «АгроІнвест» проводитиме для нас навчання. Попередньо фахівці «АгроІнвесту» радяться з нами, цікавляться, які теми для навчання зараз найбільш актуальні. Після цього вони вже самі визначаються, у якому форматі воно проходитиме. Для нас дуже важливо отримати нові знання. Особливо в умовах зростаючої конкуренції на ринках фінансових послуг.
«АгроІнвест» також допомагатиме нам в реалізації програми партнерства, яка полягає в розподілі ризиків. А вони є, і їх чимало. Приміром, сьогодні в селі майже неможливо взяти в заставу майно. Воно втрачає цінність, бо через несформованість земельного ринку реальної ціни на сільські гектари ніхто не здатен скласти, а порожніх хат в селах стільки, що хоч зараз вселяйся в них.
Ми сьогодні проводимо зібрання сільгоспвиробників, спілкуємося з ними. Так дізнаємося про їхні проблеми, спільно думаємо над тим, як їх ліпше вирішувати.
Сьогодні багатьох сільгоспвиробників цікавить не те, як виростити продукцію, а як її збути. Тому добре, що «АгроІнвест» сприяє у створенні сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Це потрібно, щоб селяни могли переробляти вирощену продукцію, здійснювати її передпродажну підготовку, реалізовувати на організованих ринках.
- На яких умовах у рамках Програми DСА кредитні спілки надаватимуть позики?
- Кредитні спілки надаватимуть кредити так само, як це вони роблять сьогодні, - за свої кошти. І кожна кредитна спілка встановлюватиме на них свої відсотки, висуватиме свої умови. Але в даному випадку мова буде йти про навчання, про формування індивідуального підходу до кожного позичальника, про зменшення вимог до застави, про розподіл ризиків тощо.
- На який термін кредитні спілки нині надають кредити?
- Кредитні спілки надають кредити на різний термін. Наша кредитна спілка переважно надає сільгоспвиробникам кредити строком до 1 року. Але якщо фермеру потрібно купити обладнання, і ми переконані, що він здатен повернути позичені кошти через 3 чи 5 років, ми готові піти йому на зустріч, надати позику на довший час.
- До вас за кредитами звертаються власники особистих селянських господарств?
- Кредитні спілки обслуговують середній та дрібний бізнес і безпосередньо індивідуальний сектор. Це специфіка кредитних спілок. Тому за позиками до нас звертаються і власники особистих селянських господарств.
- Кредити видаються під заставу чи в якийсь інший спосіб?
- Однозначно – кожна кредитна спілка видає кредити під забезпечення. Забезпеченням може бути застава або порука. На сьогоднішній день кредитні спілки видають 80% кредитів під поруку і лише десь 20% - під заставу майна.
- Наскільки вигідною для розвитку сільського господарства України виявиться реалізація Програми DСА?
- Я думаю, що тепер усі сегменти малих та середніх сільгоспвиробників будуть мати доступ до кредитів, навіть ті, які до цього часу були практично позбавлені доступу до джерел фінансування. Це, по-перше. По-друге, вони матимуть можливість взяти кредит із меншими витратами. Бо коли кредит береться, скажімо, у банку, то там набагато довша процедура, великі вимоги до застави майна тощо.
- На яких умовах кредитним спілкам надаватимуться кошти за Програмою DСА?
- Ті кошти не йтимуть прямо до кредитних спілок. Вони будуть використовуватися для розподілу ризиків. Тобто, кредитні спілки будуть брати на себе частину ризиків з кредитування нового для нас сегмента більш великих господарств або тих, у яких недостатнє забезпечення, а інша частина цих ризиків ляже на плечі Програми DCA.
Для нас це дуже вигідно. Ми одержимо навчання, підтримку, більш стабільне становище на кредитному ринку, збільшення клієнтської бази та, звісно, доходів. Але найбільшу вигоду отримають дрібні сільгоспвиробники, бо йдеться про фінансування, яке їм буде потрібне особливо під час наступної посівної.
Тарас ТЕРНІВСЬКИЙ, Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
Коментар експерта
Наталія ЛІЩИТОВИЧ, керівник напрямку «Розвиток фінансування малих та середніх виробників» Проекту USAID «АгроІнвест»:
- Кредитні спілки належать до небагатьох фінансових установ, які кредитують дрібних та середніх сільгоспвиробників. Уже п’ятий рік «АгроІнвест» дуже щільно з ними співпрацює. Своїми зусиллями ми об’єднали загалом 48 кредитівок, які дієво співпрацюють з аграрним сектором.
Понад 71% агрофінансування, наданого за нашої підтримки цього року, здійснене саме кредитними спілками. А у нас є ще інші партнери, зокрема, комерційні банки. Це дуже потужні фінансові установи, проте навіть вони у цьому «позичковому» змаганні поступаються кредитним спілкам.
«АгроІнвест» надає кредитним спілкам консультативні послуги. Зокрема, як слід працювати з фермерами, з особистими селянськими господарствами. Ми вчимо кредитівки по-новому оцінювати ризики, робити ефективним і доступним своє агрокредитування, розробляти стратегію майбутньої діяльності.
Програма DCA відкриває для її учасників нові можливості. Вона сприятиме посиленню їхніх позицій на фінансовому ринку, збільшенню клієнтської бази у нових для них сегментах сільгоспвиробників, зростанню обсягу кредитів, наданих на розвиток дрібного та середнього підприємництва на селі, набуттю нових знань.
вранці -2…-4° 
