На знімку: О. В. Овчарук
Олексій Миколайович Овчарук народився 15 жовтня 1958 року в сім’ї сільських інтелігентів у Березівці. Ріс звичайним хлопчиною, закінчив восьмирічку у рідному селі, два роки – дев’ятий і десятий класи – навчався у Тернівській середній школі. У 1976 році став курсантом Харківського вищого військового льотного училища. Курсантські будні, навчальні польоти, короткі відпустки… Непомітно пролетіли роки.. 1981-го молодий лейтенант розпочинає службу в Прибалтійському військовому окрузі, згодом його перевели до Забайкалля, звідси – відрядження в Афганістан… П’ятнадцять місяців війни… Материнська молитва, любов коханої, льотна майстерність оберігали Олексія. І от – повернення до рідного полку… Як же хотілося додому, в Україну, хоч у відпустку! Але… обставини не дозволяли.
Страшна звістка про Чорнобильську катастрофу… Працюють вертольоти… Рапорт – і от п’ять екіпажів на літаку командуючого Ту-154. Пересадка – і Ан-96 вилітає до Чернігова на базу місцевого льотного училища.
10 травня 1986 року – перший виліт. До вертольота Мі6 підвішено транспортний парашут, наповнений мішками із піском. Дві стропи обв’язані навколо утвореного мішка для фіксації вантажу, підйом у повітря – і курс на реактор.
Летіли на висоті не нижче 200 метрів, щоб не заважала вентиляційна труба АЕС висотою 140 метрів. Треба було бути дуже точними, ретельно виконувати команди авіанавідника, а ще – враховувати, що над реактором через високу температуру різко падала підйомна сила вертольота. І так шість вильотів щоденно протягом цілого місяця. Після закінчення денних вильотів – дез - активація вертольота на аеродромі в Малейках.
Через місяць екіпаж змінили. Про йшов перенавчання на новий тип вертольота Мі26. Восени знову в Чорнобилі – заливали спеціальною сумішшю поверхню землі, щоб не роздувався радіоактивний пил.
До виходу на пенсію служив в Олександрії. Попрощався з військовою авіацією полковник Овчарук у 1994 році. В 2000-му став джулинчанином, побудував тут дім. Разом із дружиною Тамілою виховали двох синів – Олександра та Дмитра.
Олексій Миколайович Овчарук, військовий льотчик, пройшовши 15 місяців війни в Афганістані, здійснивши вильоти над палаючим Чорнобильським реактором, літаючи над Африканським континентом, завжди повертався до рідної домівки. А цього разу небо, яке його стихією, назавжди забрало життя патріота, воїна-афганця, ліквідатора аварії на ЧАЕС, люблячого чоловіка, батька, надійного друга, нашого славного земляка-героя.
Джулинська об’єднана територіальна громада, жителі району висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким Олексія. Нехай буде світлою пам’ять про велику Людину!
Олена БІЛОГРИВА, Руслана РУДЕНКО, с. Джулинка.
