Роботи не боявся, бо бачив, як важко працюють батьки, односельчани, його ровесники, які також були змушені рано ставати дорослими. Разом із іншими людьми стійко переносили і незгоди, і воєнне лихоліття, і післявоєнні роки. Батько із фронту не повернувся, а де і коли загинув – невідомо.
З сімнадцяти років Михайло трудився помічником тракториста. Три з половиною роки служив у морфлоті, був старшим сержантом берегової охорони. А після звільнення в запас знову колгоспне повсякдення – прокладав дороги, будував ферми, магазини, дитсадки та інше. Був і трактористом, і помічником завідувача ферми, допомагав бригадиру тракторної бригади.
Загалом же трудовий стаж ветерана – 58 років!
Із дружиною Параскою прожили в парі 62 роки. На жаль, своїх дітей не мають, а радості додають чотири племінники, рідні та друзі.
Хоч нелегка йому випала доля, та Михайло Аврамович завжди сумлінно ставився до роботи, оцінка ж його праці – численні відзнаки, грамоти, подяки, звання «Почесний колгоспник». Його портрет заносився на Дошку пошани.
28 березня славному земляку-хліборобу виповниться вісімдесят п’ять років. Ветеранські організації району і наших сіл, виконком сільської ради щиро вітають шановного односельчанина і зичать йому всіляких гараздів ще на багато-багато літ. З роси і води!
Іван ГЛАДИБОРОДА, голова ветеранської організації сіл П’ятківки і Глинського, член президії районної організації ветеранів України.
