– Привіт, Віко. Скажи, чому чи від кого в тебе така любов до спорту?
– Привіт. Думаю, що це від самої себе. У школі мене постійно діставали та дражнили, щоя маленька, що несильна.
Це мене дратувало, і тому вирішила довести, що це не так – почала займатись спортом, і мій учитель фізкультури Микола Федорович допомагав мені у цьому. Полюбила баскетбол, волейбол і взагалі фізкультуру, я капітан команди з цих видів спорту.
– Ось ти говориш, що займаєшся баскетболом, волейболом і спробувала себе в такому, скажімо, нежіночому виді спорту як армспорт. Чому?
– Він мені сподобався тоді, коли в нашу школу прийшло запрошення на участь у чемпіонаті Бершадського району з армспорту серед загальноосвітніх шкіл, присвячений Дню миру. Я вперше взяла участь у таких змаганнях і посіла друге місце в категорії «60 кг», тоді змагалося дванадцять дівчат у цій вазі. Мені дуже сподобалося!
А ще мене вразили твої та Дмитрові Кокарчі досягнення в армспорті, після чого я не пропускала жодних змагань із цього виду. А на День фізкультурника в 2012 році на такому змаганні стала чемпіонкою району в категорії «65 кг».
– У тебе такий насичений графік: ти навчаєшся в школі, граєш у волейбол, баскетбол, відвідуєш секцію армспорту в райцентрі, береш участь у змаганнях. Чи вистачає в тебе сил та часу?
– Мені це подобається, я навіть встигаю допомогти батькові та мамі у домашніх справах. Так, звісно, втомлююся, але знаю і розумію, що це мені потрібно!
– Після закінчення школи де плануєш далі навчатися? Чи не закинеш спорт?
– Думаю, що спорт не залишу ніколи. Я не можу без нього, адже він не тільки гартує тіло, дає красу та здоров’я, а й виховує як особистість, дає впевненість у собі.
Де буду навчатися далі? Це буде пов’язано з силовими структурами.
– 23 лютого на чемпіонаті області з армспорту ти посіла друге місце в категорії «65 кг» серед дорослих, а тобі всього 15 років. Вражає. Молодець! Кому ти завдячуєш такому результату?
– Так, це моя велика перемога, я наполегливо тренувалась, але якби не тренер Дмитро Федорович Кокарча, такого результату,мабуть, не було б. Я йому дуже вдячна, та й тобі, Романе, також, і ще ти робиш добру справу.
– Віко, хочу тебе порадувати, ти пройшла відбір до збірної Вінницької області. 28 березня поїдеш до Севастополя на чемпіонат України серед юніорів. Станеш чемпіонкою?
– Справді? Ну, в мене немає слів, мені не віриться! Так, я зроблю все можливе!
– Чого б ти хотіла побажати юним спортсменам чи дати якусь пораду своїм друзям, ровесникам?
– Займатися спортом і проводити свій час у спортзалах – це класно! Радуйте батьків гарними вчинками.
– Дякую тобі за відвертість і бажаю, щоб у житті все склалося так, як ти того хочеш. Будь здоровою і усміхненою, як зараз. Щасти!
– Дякую. До побачення.
Спілкувався Роман ПОЛІЩУК, голова Бершадської районної федерації армспорту.
