Про кожного, хто зібрався на зустріч, можна розповісти багато цікавого, що заслуговує на увагу. А два шкільні лідери залишились такими й сьогодні: генерал, ветеран МВС, голова ветеранської організації «Беркут» Анатолій Михайлович Куліков і староста класу, кандидат медичних наук, голова МСЕК у Вінниці Наталія Петрівна Агапова, яка закінчила школу із золотою медаллю. Того року, крім неї, з класу ще двоє отримали золоті і двоє – срібні медалі.
Разом з В.О. Бондаренко (Байкіною) та Л.І. Нечитайло (Коритною) лідери організували і провели зустріч змістовно, гарно, весело. За столами лунали тости-спогади, побажання, розповіді та пісні. Наталія Агапова дарувала однокласникам сувеніри-сюрпризи, Анатолій Куліков – білі троянди кожній однокласниці, також привіз з собою чудовий вокально-інструментальний ансамбль з Яланця, села, з якого, власне, і їздив він до Бершадської школи. А потім був шкільний вальс, як і такого далекого, але незабутнього випускного вечора.
Ляна Воловенко, донька учителів Андрія Пилиповича і Людмили Петрівни, яких поважали й любили, щиро вітала усіх, від душі дарувала кожному побажання, дякувала за пам’ять про її батьків. Разом щось пригадували цікаве, і це було зворушливо до сліз.
Ще згадували своїх учителів і тих однокласників, які пішли в засвіти, як от Анатолій Байда, й тих, які виїхали на проживання у далеке зарубіжжя, з якими не бачились після школи жодного разу, а також тих, хто хворіє сьогодні – Олену Зарічанську і Миколу Турулька. А час спливав швидкокрилими ластівками, зустріч завершувалася. Огорнуті увагою, теплом, окрилені і щасливі однокласники виявили бажання зустрічатися частіше.
Щиро вдячна своїм однокласникам і я за те, що перед цим завітали до мене, залишивши наснажуючі емоції, добрий спомин, свої письмові побажання.
Усі ми вдячні і своїм першим вчителькам, зокрема, нині покійній, Фірі Ізрайлівні Килимник. Чого тільки вона не робила для нас, чого не організовувала! Згуртувала, засіяла зерна доброго, розумного, вічного, що проросли в душах людяністю, порядністю, мудрістю, добром.
Переконана: зустрічі однокласників не проходять безслідно і повз дітей, онуків наших. Крім того, що це збагачує, відігріває душу, повертаючи в юність, робить ще й молодими. А роки летять… Поспішайте зустрічатись, однокласники.
Тетяна ЧЕРНЕГА- КУЧАНСЬКА, однокласниця, громадський кореспондент.
