Можливо, у когось виникне питання, чому він робить дарунок для сільської бібліотеки? Тому що колись давно перша книга українською мовою була прочитана ним саме з нашої бібліотеки. Письменник сам родом з Черкащини, але життя розпорядилось так, що багато років проживає і працює в Росії.
Ось уже 35 років з великим інтересом та задоволенням приїжджає у село, яке стало рідним, коли поєднав долю з Тамарою Іванівною Кузик.
Зі слів тещі, це дуже добра, турботлива людина. Часто приїжджають у село з дружиною та сином, тому що є мати Вікторія Яківна Гончар, яка 10 років, як залишилась вдовою. Діти, тільки діти можуть підтримати свою матір у важку хвилину – це і хвороби, які дають про себе знати, і операції, які перенесла у похилому віці. Але завдяки моральній та матеріальній підтримці своїх дітей хочеться жити, бо тільки діти можуть зігріти турботою і теплотою своїх сердець.
Висловлюю Василю Михайловичу Злобіну велику подяку за подаровані книги – «Муромский Спасский монастырь: послушание от «Скоропослушницы» (про Муромский Спасо-Преображенський чоловічий монастир – пам’ятку древньої Росії з найдавніших часів до сьогодення). Друга книга «Морфий» – детективний сюжет про офіцерів Радянської Армії. Хто цікавиться такою літературою, запрошуємо до бібліотеки.
Любов ВАЛІГУРСЬКА, завідуюча бібліотекою с. Шляхової.
