Народився 14 травня 1985 року у трудолюбивій селянській родині Леоніда та Валентини Мрищуків. Батько – тракторист, мама – досвідчений кухаркондитер. Старша сестра – Наталя – медпрацівник. Молодший Коля після школи працював у рідному селі механізатором, успадкував від батька любов до техніки.
Згодом хлопця призвали до армії. Вдома чекала вродлива дівчина Ірина, яка сьогодні його дружина. Народила донечку Настю, яка навчається в 5 класі.
Ніщо не передбачало тих випробувань і страждань, які довелось пережити цій сім’ї.
Після важких подій на Сході України, під впливом хвилюючих вражень Микола не зміг залишитись осторонь.
13 липня 2015-го його мобілізували захищати незалежність та суверенітет України.
Підготовку проходив у Львівській області. Згодом частину перевели в Маріуполь.
Дуже переживала, хвилювалась уся родина. Найважче було, коли Микола не телефонував. З нетерпінням чекали, коли його демобілізують. І такий довгоочікуваний день настав. 26 жовтня 2016-го на автобусній зупинці зібралось багато людей. У руках квіти та кольорові кульки. Сльози радості були у всіх на очах, коли донечка Настуня притулилась до батька і не відпускала його з обіймів.
За героїчні вчинки, добрі справи, важкі випробовування Микола Мрищук нагороджений медалями «За службу державі» та «Учасник бойових дій». Але найбільшим дарунком долі для солдата є друга донечка Віолетта. І хоча він не зміг бути присутній при її народженні, дуже щасливий. Зараз дівчинці 10 місяців.
Микола Леонідович дуже скромна людина. Не нарікає на долю, не скаржиться ні на що. Щиро бажає всім захисникам швидкого повернення додому живими і здоровими.
Ми пишаємось нашим вихованцем, він – справжній патріот України. Щиро бажаємо йому міцного здоров’я, мирного неба, сімейного благополуччя, радості від донечок.
Вікторія ГОНЧАР, жителька с. Шляхової.
