Літературна Бершадь

Сонце травам віддає росу, Поцілунком жаркими вустами… Наче зірку, Бог віддав сльозу, Щоб вона літала поміж нами. Наказав: «Лети ти до землі, Не зважай на вакуум, час і простір, Щоб свій шлях ти правильно пройшла, Я надії всиплю зо дві горсті. Ще тобі я теплий плащ даю, (Всесвіт-морок враз тебе поглине), Плащ для тебе тільки що в раю Янголи із ніжності скроїли. Та напевне... читати далі ...»

Україно моя мила, Ти голубко сизокрила Я до тебе як до матері горнусь Подивись на свою вроду У дніпровські чисті водиНа свою безмежну красотуЗолоті поля у житі,Як не жити, не радітиЙ не дарувати людям доброту.З щастя будемо вінчатиНа добро благословлятиЗавжди будем прославлятиУкраїну дорогу. читати далі ...»

Десь дитячий садок залишився далеко… Перша вчителька в класі теплом огортає… А роки пролітають, неначе лелеки… А куди вас подіти? Ніхто це не знає… Школа рідна! Для когось домівкою стала. З щемом серця, востаннє зайдіть в світлий клас. Стільки пустощів різних вона вам прощала Та любов і добро все робила для вас! Ви не просто в цій школі дорослими стали, Та... читати далі ...»

Люблю твої степи просторі Блакитну ніжність в небесах, І синь води й високі гори Красунею ти постаєш в моїх очах. Тернистим шляхом, як знедолена дівчинаХоча колись і переможена булаНесла тягар, і знала, що всерівноПрийде й твоя щасливая пора.Із глибини століть й довікуТи мужньою і сильною булаІ українським людям щастя й втіхуКрізь каторгу і війни пронесла.Свою любов і нездійсненні мріїНа... читати далі ...»

Україно, моя невмируща! Доля в тебе така не проста! У розірваній вишиванці, Наче, тільки ти знята з хреста! Ти весела і юна дівчина, Янгол чистий, сімнадцяти літ! Ти прекрасна, моя Україна! Яблуневий у пахощах цвіт! Ти і любляча берегиня, Спокусивши красою Дніпра, Німців, турків, поляків, литовців, Єдність тихих земель зберегла! Мудра, сива і рідна нам матір, Пам’ятаєш і горе, і... читати далі ...»

Не стільки світу, що в вікні Поглянь: надворі більше В садах троянди запашні Джмелі гудуть у вишнях Шумлять гаї широколистіУ лузі річечка тече.Калина хилиться в намистіПшениця жнивну пору жде.Краса природи - рідний краюМоє село - веселе у цвітуЗа тебе кращого - немаєНа Україні, Грузії, Баку. читати далі ...»

Зачекай, не квапся, зупинись. Я втомилась бігти за тобою. Спотикаюсь, падаю, встаю. Ти для мене – радість із журбою. Швидко йдеш, та я ще маю сили. Захлинаючись вітрами долі. Інколи так хочеться спинитись. Ти штовхаєш завжди мимоволі. Мій рюкзак з пелюстками троянд. Вже намуляв і думки і плечі. Тільки кличеш ти мене вперед. Знаю я, не буде далі легше. Можу я забутися про... читати далі ...»

Капає росиця, Сходить стебло маку. Полум’яна квітка В травах розцвіла. Дівчина в косицю Те багряне диво, Щоби в’яли хлопці, Врочливо вплела. Цвіт згортавсь у купол, Срібную шкатулку, А малі зернини З кодом чистоти. Очі звеселяють Затишком притулку, Мрія, загадковість, Свято красоти. Видюково квітко, В парі із колоссям, Ти як мед солодка, Ти як хміль п’янка. Маковейське... читати далі ...»

Україно! Жива ти, існуєш! Плачеш зливами в літній порі! Та вмиваєшся росами в сумі, Райдуг-посмішки дариш свої. А Чорнобиль – це біль незгасимий, Це фантомна реальність чи шрам. Це на тілі прекраснім пухлина Для країни з жіночим ім’ям! Свіжий ранок, прозорий, як тиша, Хтось героєм стає в цей момент, А примара-чиновник все пише Тільки чисельний еквівалент. На дозиметрі цифри,... читати далі ...»

Натискаю жар клавіатури, Відчуваю крихкість кольорів. Чую, що, на жаль зв'язок відсутній, Розмовляти ти не захотів. Чи пташки віщують тепле літо, Чи то пісня рветься до зірок… Чи плете мороз розкішні коси, А кохання робить перший крок… Інеєм покрила думка крила, Розпалила в душах двох вогонь. Навіть найпотужніший супутник Не вловив тремтіння моїх скронь. І розкішний... читати далі ...»